Постанова
Іменем України
17 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 402/204/18
провадження № 61-41581св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області, у складі судді Ясінського Л. Ю., від 18 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області, у складі колегії суддів: Суровицької Л. В., Авраменко Т. М., Голованя А. М., від 12 липня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" (далі - СТОВ "Агрофірма"Нива") про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_2, якій на праві приватної власності належала земельна ділянка № НОМЕР_1 для ведення сільськогосподарського виробництва, площею 4,29 га, розташована на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області. 18 травня 2012 року між ОСОБА_2 та СТОВ "Агрофірма "Нива" був укладений договір оренди земельної ділянки, строком на десять років, який зареєстрований відділом Держкомзему в Ульяновському районі Кіровоградської області 18 травня 2012 року.
20 листопада 2017 року він отримав свідоцтво про право власності за заповітом та успадкував належну ОСОБА_2 земельну ділянку. Посилаючись на те, що пунктом 37 договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ "Агрофірма "Нива" від 18 травня 2012 року, передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору, але відповідач не погоджується розірвати договір, просив суд розірвати договір оренди землі № 173 від 18 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ "Агрофірма "Нива".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю, розірвано договір оренди землі № 173, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ "Агрофірма "Нива", що зареєстрований 18 травня 2012 року відділом Держкомзему в Ульяновському районі Кіровоградської області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки договором передбачена така умова для розірвання договору оренди землі, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, тому позов підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 липня 2018 року апеляційну скаргу СТОВ "Агрофірма "Нива" залишено без задоволення, а рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки сторони договору орендодавець та орендар, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у пункті 37 договору оренди землі від 18 травня 2012 року умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі СТОВ "Агрофірма "Нива" просить скасувати рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 липня 2018 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору судами надано неправильну оцінку пункту 37 договору оренди землі та не враховано пункт 36 договору, а також положення частини четвертої статті 31, частини четвертої статті 32 Закону України "Про оренду землі". Крім того, судами не враховано специфіку набуття позивачем у власність земельної ділянки, а саме в порядку спадкування у відповідності до положень статей 1218, 1219 ЦК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
14 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 402/204/18 розподілено судді-доповідачеві.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 20 листопада 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 796, є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 4, 2816 га, кадастровий номер 3525583600:02:000:0704, яка розташована на території Кам?янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю - ОСОБА_2, 1937 року народження, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 325267, виданого Ульяновською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 11 квітня 2002 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
За час свого життя, 18 травня 2012 року ОСОБА_2, як орендодавець, та СТОВ "Агрофірма "Нива", як орендар, уклали договір оренди землі № 173, за умовами якого орендодавець передала в оренду земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,29 гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кам?янобрідської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області строком на десять років. Договір зареєстровано у відділі Держкомзему в Ульяновському районі Кіровоградської області, про що вчинено запис 18 травня 2012 року за № 352550004002078.
У пункті 37 спірного договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.