Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 759/4107/17-ц
провадження № 61-21253св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі -
ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
У квітні 2018 року відповідачами подано зустрічний позов з вимогами до
ПАТ "УкрСиббанк", а саме: відповідач ОСОБА_1 просив визнати недійсним кредитний договір; ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим;
ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 березня 2019 року позов ПАТ "УкрСиббанк" залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Крім того, позивач не виконав ухвалу суду та не надав докази витребувані судом, необхідні для вирішення справи.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ПАТ "УкрСиббанк" подало апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задоволено. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва
від 20 березня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд не звернув уваги на причини неявки в судове засідання представника позивача, які були зазначені у клопотанні про відкладення розгляду справи та належним чином їх не перевірив. Крім того, представник ПАТ "УкрСиббанк" подавав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що представник позивача належним чином заздалегідь повідомлявся про розгляд справи, що давало останньому забезпечити явку свого представника в судове засідання. Крім того, подаючи клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 20 березня 2019 року, позивач зазначив підставою її відкладення необхідність подачі запитуваних судом документів, проте ці документи витребовувались ще 26 квітня 2018 року, але так і не були надані, а отже, у позивача було достатньо часу для її належного виконання.
У березні 2020 року АТ "УкрСиббанк" подало до суду відзив на касаційну скаргупредставника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4, у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з огляду на таке.
Обставини встановлені судами
У судові засідання, призначені на 23 січня та 20 березня 2019 року позивач, належним чином повідомлений, про день, час та місце розгляду справи, свого представника не направив.
30 травня 2017 року позивач, діючи через свого представника Каракая О. В., звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника
АТ "УкрСиббанк" (а. с. 80).
24 квітня 2018 року представник АТ "УкрСиббанк" Фацул М. В. звернувся з аналогічним клопотанням про розгляд справи без участі представника
АТ "УкрСиббанк" (а. с. 115).
Про час, місце та дату слухання справи на 20 березня 2019 року позивач завчасно повідомлений належним чином, про що свідчать зворотне повідомлення про вручення повістки (а. с. 170).
20 березня 2019 року позивач, діючи через свого представника Фацул М. В., звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, зазначивши причину неявки (а. с. 167).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 березня 2019 року позов ПАТ "УкрСиббанк" залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року апеляційну скаргу АТ "УкрСиббанк" задоволено. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва
від 20 березня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Нормативно-правове обґрунтування
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.