Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 199/3939/18-ц
провадження № 61-15441св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", приватний виконавець Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2019 року у складі судді Скрипник О. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБакн"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович (далі - ПНЧМНО Завалієв А. А.), публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "А-Банк"), приватний виконавець Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна (далі - ПВ Бурхан-Крутоус Л. А.), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 вересня 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступниками якого були ПАТ КБ "ПриватБанк", а потім АТ КБ "ПриватБанк", та закритим акціонерним товариством "Акцент-Банк" (далі - ЗАТ "А-Банк"), правонаступником якого є ПАТ "А-Банк", було укладено договір факторингу № 1, згідно якого ЗАТ КБ "ПриватБанк" відступило на користь ЗАТ "Акцент-Банк" право вимоги за кредитно-заставним договором № DNK0AN09980059 від 01 серпня 2008 року.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2014 року, яке ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2014 залишено без змін, відмовлено в позовних вимогах, пред`явлених ПАТ "Акцент-Банк" до нього, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вказував, що 16 листопада 2017 року ПНЧМНО Завалієвим А. А. видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 11158, про стягнення з нього на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості у розмірі 94 394,38 доларів США, що еквівалентно 2 406 112 грн 75 коп. за кредитним договором від 01 серпня 2008 року № DNK0AN09980059, а постановою ПП Бурхан- Крутоус Л. А. від 17 квітня 2018 відкрито виконавче провадження № 56215187 за виконавчим написом № 11158.
Постановою ПВ Бурхан-Крутоус Л. А. від 30 квітня 2018 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника встановлено, що боржник отримує дохід у ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь", а тому вирішено здійснювати відрахування із доходів боржника на користь стягувача у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу у розмірі 2 406 112 грн 75 коп.
Зазначав, що відповідність розрахунків заборгованості, з урахування рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2014 року, нотаріусом не перевірялася, а виконавчий напис видано на суму, яка була вказана стягувачем, а саме 2 406 112 грн 75 коп., що свідчить про те, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив вимоги закону.
Крім того, вказував, що постанова приватного виконавця про утримання 20% від доходів позивача надійшла до ТОВ "Металургійний Завод "Дніпросталь" та пройшла шлях від канцелярії, секретаря, заступника директора, директора до бухгалтерського відділу разом з головним бухгалтером, тобто співробітники знають про нібито його недобросовісність та заборгованість за кредитним договором, що зганьбило його ділову репутацію та завдало йому, крім іншого, моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях.
Враховуючи вищевикладене, просив суд: визнати таким, що не підлягає виконанню, та скасувати виконавчий напис, вчинений ПНЧМНО Завалієвим А. А. 16 листопада 2017 року за реєстровим № 794952; стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" моральну шкоду у розмірі 110 000 грн та судові витрати, які складаються з правничої допомоги у розмірі 20 000 грн та судового збору.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано виконавчий напис, вчинений ПНЧМНО Завалієвим А. А. 16 листопада 2017 року за реєстровим № 794952 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" суму заборгованості у розмірі 2 406 112 грн 75 коп., таким, що не підлягає виконанню.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що ОСОБА_1 безспірності своєї заборгованості перед банком не визнає, крім того банком не було надіслано повідомлення йому до звернення до нотаріуса, а тому суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди суди зазначали, що позивачем не надано доказів, що протиправною поведінкою відповідача йому було заподіяно моральної шкоди.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суди виходили із того, що в матеріалах справи міститься копія адвокатського договору від 29 травня 2018 року, копія квитанції від 22 травня 2018 року та копії актів виконаних робіт від 01 червня 2018 року та 11 березня 2019 року, проте дата квитанції передує укладенню самого договору, тому не вбачається, що розмір заявлених витрат є обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вказані вимоги у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 квітня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції, вирішуючи вказане питання, в порушення статті 263 ЦПК України не обґрунтував своє рішення у вказаній частині. Натомість апеляційний суд надав оцінку доказам понесення витрат на правничу допомогу на відміну від суду першої інстанції, проте, відмовляючи, послався на квитанцію від 22 травня 2018 року, яка передувала договору про надання правової допомоги від 29 травня 2018 року, а тому дійшов висновку, що докази сплати за послуги адвоката відсутні.
Разом із тим, судами не було враховано, що це описка.
Крім того, зазначає, що відшкодування витрат на правову допомогу передбачено положеннями статей 137, 141 ЦПК України, а тому такі мають бути відшкодовані у заявленому розмірі, а саме 20 000 грн.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від АТ КБ "ПриватБанк", у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитно-заставний договір № DNK0AN09980059, відповідно до якого останній надав позивачу кредит у розмірі 15 135,27 доларів США на термін до 31 липня 2015 року.
ОСОБА_1 використав кредитні кошти на купівлю автомобіля, що підтверджується договором купівлі-продажу № СФ-0024103 від 01 серпня 2008 року, укладеного між ним та ТОВ "АВТОПРИВАТ".
15 вересня 2008 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ЗАТ "Акцент-Банк" було укладено договір факторингу № 1, згідно якого АТ КБ "ПриватБанк" відступило на користь ЗАТ "Акцент-Банк" право вимоги за кредитно-заставним договором № DNK0AN09980059 від 01 серпня 2008 року.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2014 року, яке ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2014 року залишено без змін, відмовлено в позовних вимогах, пред`явлених ПАТ "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
30 травня 2014 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ПАТ "Акцент-Банк" укладено додаткову угоду № 1 до договору факторингу № 1 від 30 травня 2008 року, згідно до якої ПАТ "Акцент-Банк" відступило (зворотнє відступлення) на користь АТ КБ "Приватбанк" право вимоги за кредитно-заставним договором № DNK0AN09980059 від 01 серпня 2008 року.
16 листопада 2017 року ПНЧМНО Завалієвим А. А. виданий виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 11158 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПривтБанк" заборгованості у розмірі 94 394,38 доларів США, що еквівалентно 2 406 112 грн 75 коп. за кредитним договором від 01 серпня 2008 № DNK0AN09980059.
Постановою приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л. А. від 17 квітня 2018 року відкрито виконавче провадження № 56215187 за виконавчим написом № 11158.
Постановою приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л. А. від 30 квітня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника встановлено, що боржник отримує дохід у ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь", а тому вирішено здійснювати відрахування із доходів боржника на користь стягувача у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу у розмірі 2 406 112 грн 75 коп.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.