Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 635/3720/14-ц
провадження № 61-2461св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В., від 14 грудня 2018 року,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі -
ПАТ "Укрсоцбанк", банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 29 червня 2006 року між банком та
ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 28 500 доларів США зі сплатою 12,85% річних та з кінцевим поверненням кредиту до 10 червня 2021 року. На забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору цього ж дня між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки.
Посилаючись на неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, банк просив стягнути з нього та поручителя у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, яка станом на 29 січня 2014 року складала 34 038,51 доларів США, що еквівалентно 272 069,82 грн, із яких: 21 022,81 доларів США - тіло кредиту;
10 874,16 доларів США - проценти; 842,70 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 1 298,84 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення процентів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області у складі судді Сітбаталової Н. І. від 29 вересня 2014 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь
ПАТ "Укрсоцбанк" суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 272 069,82 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з нього та поручителя у солідарному порядку.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 жовтня
2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2014 року залишено без задоволення.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2014 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк".
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо невиконання позичальником умов кредитного договору та наявності заборгованості є правильним, однак така не підлягає стягненню, оскільки банк звернувся до суду із позовом поза межами позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом
є 10 червня 2021 року, а тому звернувшись до суду із позовом у травні
2014 року банк не пропустив позовну давність. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що останній платіж позичальник вніс 17 січня
2013 року, а не 17 листопада 2009 року, як помилково вважав суд. Вказував, що суд апеляційної інстанції не вирішив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення, яке набрало законної сили
10 жовтня 2014 року, що є грубим порушенням норм процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 07 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 червня 2006 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 28 500 доларів США зі сплатою 12,85% річних та з кінцевим строком повернення кредиту до 10 червня 2021 року.
На забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору цього ж дня між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості, позичальник належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 29 січня 2014 року у нього перед банком утворилась заборгованість у розмірі 34 038,51 доларів США, що еквівалентно 272 069,82 грн, із яких: 21 022,81 доларів США - тіло кредиту; 10 874,16 доларів США - проценти; 842,70 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 1 298,84 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення процентів.
Останній платіж, за наданим банком розрахунком, позичальник здійснив
17 листопада 2009 року (а. с. 5).
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ПАТ "Укрсоцбанк" здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Щодо позичальника
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом частини першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Після спливу строку кредитування кредитор позбавлений права нараховувати відсотки й пеню, передбачені кредитним договором.
За правилом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Інститут позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки
(стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.