Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 751/9149/18
провадження № 61-12891св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Чернігівська міська рада,
відповідачі: Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюга Юрій Олександрович, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:ОСОБА_4 , ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 квітня 2019 року, ухвалене у складі судді Косач І. А., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 червня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Висоцької Н. В., Бобрової І. О.,
Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року Чернігівська міська рада звернулась до суду з позовом до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюги Ю. О.,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання договорів дарування недійсними та визнання протиправними і скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяження.
Позовна заява мотивована тим, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 відноситься до земель комунальної власності територіальної громади міста Чернігова.
Договорами купівлі-продажу № 1, 2, 3, 4 від 10 грудня 2004 року та № 5
від 15 квітня 2005 року відкрите акціонерне товариство "Постачальник"
(далі - ВАТ "Постачальник") зобов`язалось передати у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Чернігівметалпостач" (далі -
ТОВ "Чернігівметалпостач") ділянки залізничної колії та асфальто-бутове покриття.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26 липня 2005 року зазначені договори були визнані дійсними та зобов`язано комунальне підприємство "Чернігівське МБТІ" здійснити державну реєстрацію права власності за ТОВ "Чернігівметалпостач" на придбане за цими договорами майно. В подальшому, за вказаним товариством було зареєстровано право власності.
03 вересня 2005 року ТОВ "Чернігівметалпостач" продало ОСОБА_6 асфальто-бутові покриття та залізничну під`їзну колію.
Постановою Вищого господарського суду України від 23 березня 2006 року рішення господарського суду Чернігівської області від 26 липня 2005 року скасовано.
ОСОБА_6 передав спірне майно у власність ОСОБА_7 за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 18 березня 2009 року.
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 26 березня 2009 року визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між
ТОВ "Чернігівметалпостач" та ОСОБА_6
12 травня 2009 року ОСОБА_7 подарувала асфальто-бутові покриття, зазначені літерою "№ 1" загальною площею 0,1594 га, літерою "№ 2" загальною площею 0,1597 га, та залізничні під`їзді колії, зазначені літерою "№ 3", по АДРЕСА_1 ОСОБА_8, який
30 вересня 2009 року уклав договір купівлі-продажу із ОСОБА_3, згідно якого остання стала власником цього майна.
12 липня 2012 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування частини нежитлових приміщень від 12 липня 2012 року № 768)
9/25 об`єкта нерухомого майна в АДРЕСА_1, який складається з асфальто-бутового покриття № 1 площею 0,1594 га, асфальто-бутового покриття № 2 , площею 0,1597 га та частини під`їзних колій.
Заочним рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова
від 25 вересня 2012 року визнано недійсним укладений 30 вересня 2009 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу в частині купівлі-продажу асфальто-бутового покриття № 1, загальною площею
0,1594 га, та асфальто-бутового покриття № 2, загальною площею
0,1579 га, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 05 червня 2013 року дане рішення залишено без змін. При розгляді вказаної справи суди встановили, що спірні асфальто-бутові покриття належать власнику земельної ділянки, на якій розташований проїзд, складовою частиною якого є дані покриття. Асфальто-бутові покриття розташовані на проїзді загального користування на земельній ділянці, що належить до земель Чернігівської міської ради.
Позивач вказував, що на даний час власниками асфальто-бутового покриття № 1 площею 0,1594 га, асфальто-бутового покриття № 2 площею
0,1594 га та залізничних під`їзних колій площею 1328,5 кв.м по АДРЕСА_1, є ОСОБА_2 (6/25 часток) на підставі договору дарування № 510 від 20 червня 2014 року посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюгою Ю. О., та ОСОБА_1 (3/25 частки) на підставі договору дарування № 768
від 12 липня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюгою Ю. О.
Позивач зазначає, що відчуження спірних об`єктів відбувалося на підставі нотаріально посвідчених правочинів, не зважаючи на рішення судів про їх недійсність, та здійснювалось з метою збереження реєстрації
асфальто-бутових покриттів та під`їзних колій, як об`єктів нерухомого майна для користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів.
За таких обставин Чернігівська міська рада просила суд:
- визнати недійсним з моменту укладення договір дарування від 12 січня
2012 року № 768 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюгою Ю. О.;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора індексний номер: 7625991 від 05 листопада 2013 року, номер запису про право власності: 3246073 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
3/25 об`єкта нерухомості по АДРЕСА_1, який складається з асфальто-бутового покриття № 1 площею 0,1594 га, асфальто-бутового покриття № 2 площею 0,1597 га та залізничних під`їзних колій, площею 1328,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 203563974101;
- визнати недійсним з моменту укладення договір дарування від 20 червня
2014 року № 510 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюгою Ю. О.;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора індексний номер: 13913592 від 20 червня 2014 року, номер запису про право власності: 6074717 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
6/25 об`єкта нерухомості в АДРЕСА_1, який складається з асфальто-бутового покриття № 1 площею 0,1594 га, асфальто-бутового покриття № 2 площею 0,1597 га та залізничних під`їзних колій, площею 1328,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 203563974101.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 квітня
2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки
від 24 квітня 2019 року, позов задоволено частково.
Визнано недійсним з моменту укладення договір дарування від 12 липня
2012 року № 768 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюгою Ю. О.
Скасовано рішення державного реєстратора індексний номер: 7625991
від 05 листопада 2013 року, номер запису про право власності: 3246073 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 3/25 об`єкта нерухомості в АДРЕСА_1, який складається з асфальто-бутового покриття № 1 площею 0,1594 га, асфальто-бутового покриття № 2 площею 0,1597 гата залізничних під`їзних колій, площею 1328,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 203563974101.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив зокрема із того, що рішенням суду у 2012 році було визнано недійсним договір купівлі-продажу
від 30 вересня 2009 року, укладений між ОСОБА_9 та
ОСОБА_3 в частині відчуження асфальто-бутового покриття № 1 та № 2, а отже, ОСОБА_3 не мала права укладати будь-які договори щодо спірних об`єктів, в тому числі і щодо дарування ОСОБА_1, оскільки вона не є суб`єктом, якому належить таке право, тому необхідно визнати недійсним з моменту укладення договір дарування від 12 липня 2012 року та скасувати рішення державного реєстратора індексний номер: 7625991 від 05 листопада 2013 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 3/25 об`єкта нерухомості, який складається з асфальто-бутового покриття № 1, № 2 та залізничних під`їзних колій.
Вирішуючи вимоги про визнання недійсним договору дарування
від 20 червня 2014 року № 510, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора щодо нього, суд першої інстанцій виходив з відсутності в матеріалах справи доказів факту укладення такого договору дарування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 квітня 2019 року залишено без змін.
Приймаючи постанову від 07 червня 2019 року, апеляційний суд виходив з того, що спірні асфальто-бутові покриття розташовані на проїзді загального користування на земельній ділянці, що належить до земель комунальної власності Чернігівської міської ради, тому вони не могли бути відчужені
ТОВ "Чернігівметалпостач" - ОСОБА_6, ОСОБА_6 -
ОСОБА_7 , ОСОБА_7 - ОСОБА_9, а останнім - ОСОБА_3 .
Крім того, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції, про те, що ОСОБА_3 не мала права укладати будь-які договори щодо спірних об`єктів, оскільки набула їх за договором договір купівлі-продажу
від 30 вересня 2009 року укладеним із особою, якій не належало право продажу цих об`єктів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати Новозаводського районного суду м. Чернігова
від 16 квітня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду
07 червня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 751/9149/18 з Новозаводського районного суду м. Чернігова.
У серпні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме, вважаючи преюдиційними обставини, встановлені рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова
від 25 вересня 2012 року у справі № 2515/10419/2012, суди не врахували, що за частиною п`ятою статті 82 ЦПК України такі обставини можуть бути спростовані в загальному порядку особами, які не брали участі у справі
(в даному випадку ОСОБА_10, ОСОБА_2 ). Також, на думку заявника, суди не врахували положення частини сьомої статті 82 ЦПК України, за якою правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.
Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій, посилаючись на обставини, встановлені ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 05 червня 2013 року, не звернули уваги, що апеляційним судом не вирішувалось питання щодо належності спірного майна Чернігівській міській раді.
На думку заявника, суди попередніх інстанцій не врахували, що предметом оспорюваних правочинів є 6/25 часток об`єкта нерухомого майна, який складається з асфальто-бутового покриття № 1, площею 0,1594 кв.м та асфальто-бутового покриття № 2, площею 0,1597 кв.м, а така маленька площа покриття не може створювати реальні перешкоди для позивача.
При цьому суд першої інстанції неправильно вказав площу спірних об`єктів, зазначивши її в гектарах, замість квадратних метрів.
Крім того, вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували висновок експертизи, проведеної в адміністративній справі № 825/1497/14.
На думку заявника, суди попередніх інстанцій помилково не застосували наслідки спливу строку позовної давності, оскільки позивач дізнався про порушення свого права у травні 2014 року, а із розглядуваним позовом звернувся до суду у грудні 2018 року, тобто із пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності.
У встановлений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Зі змісту ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 05 червня
2013 року судами встановлено, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 є власниками будівлі складу, позначеного літерою Е-1, та приміщень 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6 і 1-7 у будівлі цеху дозбірки, що позначена літерами Д-1 і Д1-1, по АДРЕСА_1, а всі належні ОСОБА_5