Постанова
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 704/628/17
провадження № 61-22118св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс плюс",
третя особа - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицька Елеонора Антонівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс плюс", третя особа - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицька Елеонора Антонівна, про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування державної реєстрації речового права,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс плюс" на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 березня 2019 року у складі судді Міщенко К. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Новікова О. М., Храпка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи та просив визнати недійсною додаткову угоду від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі №103 від 17 вересня 2011 року, укладену між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс плюс" (далі - ТОВ "ВП "Імпульс Плюс") на земельну ділянку розміром 2,32 га, кадастровий номер 7124083200:01:001:0756, яка розташована на території Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 11 квітня 2003 року серії ЧР №009462; скасувати державну реєстрацію речового права ТОВ "ВП "Імпульс Плюс" на земельну ділянку розміром 2,32 га, кадастровий номер 7124083200:01:001:0756, яка розташована на території Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить йому на праві приватної власності, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 лютого 2017 року індексний номер 33870334 та скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номеру запису про інше речове право від 10 лютого 2017 року № 19026873 про право оренди ТОВ "ВП "Імпульс-Плюс" земельної ділянки розміром 2,32 га на підставі додаткової угоди від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі від 17 вересня 2011 року № 103, кадастровий номер 7124083200:01:001:0756, строком до 17 вересня 2026 року з правом пролонгації.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7124083200:01:000:0756 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області загальною площею 2,32 га. 17 вересня 2011 року між ним і ТОВ "ВП "Імпульс-Плюс" укладено договір оренди землі за умовами якого вказану вище земельну ділянку передано ТОВ "ВП "Імпульс-Плюс" в строкове платне користування на умовах оренди, строком на 5 років. Договір оренди був зареєстрований у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області, а між сторонами складено акт про передачу та прийом земельної ділянки. Кадастровий номер земельної ділянки 7124083200:01:000:0756 змінено на 7124083200:01:001:0756 у зв`язку з приведенням до чинного законодавства, згідно з розробленою технічною документацією із землеустрою та внесено в базу даних. Отримавши Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 березня 2017 року № 82873053, йому стало відомо, що 10 лютого 2017 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицькою Е. А., була здійснена державна реєстрація речового права за договором № 103 на підставі додаткової угоди від 07 квітня 2015 року. При цьому, зазначив, що додаткової угоди до договору оренди землі він не підписував, а тому просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Тальнівський районний суд Черкаської області рішенням від 22 березня 2019 року позов задовольнив. Визнав недійсною додаткову угоду від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі від 17 вересня 2011 року № 103, укладену між ТОВ "ВП "Імпульс-Плюс" та ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 2,32 га, кадастровий номер 7124083200:01:001:0756, яка розташована на території Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 11 квітня 2003 року серії ЧР № 009462. Скасував державну реєстрацію речового права ТОВ "ВП "Імпульс-Плюс" на земельну ділянку розміром 2,32 га, кадастровий номер 7124083200:01:001:0756, яка розташована на території Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, від 15 лютого 2017 року індексний номер 33870334 та скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право від 10 лютого 2017 року № 19026873 про право оренди ТОВ "ВП "Імпульс-Плюс" земельної ділянки розміром 2,32 га на підставі додаткової угоди від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі від 17 вересня 2011 року № 103, кадастровий номер 7124083200:01:001:0756, строком до 17 вересня 2026 року з правом пролонгації. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час укладення спірної додаткової угоди до договору оренди землі вимоги закону відповідачем не дотримані, письмових повідомлень про намір змінити умови договору, у тому числі продовжити строк його дії, від відповідача на адресу позивача не надходило. Крім того, суд виходив з того, що згідно з висновком фізико-хімічної експертизи від 06 серпня 2018 року № 9129 додаткова угода від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі № 103 містить ознаки пізнішого внесення змін в первісний зміст, зокрема після слів " - солома 50 тюків" пункту 1 додаткової угоди та перед графою "Підписи сторін" наявний пізніше додрукований фрагмент тексту. Згідно з висновком експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 09 липня 2018 року № 9096 підпис від імені ОСОБА_1, що міститься в графі "орендодавець" у додатковій угоді до договору оренди землі від 17 вересня 2011 року № 103 виконано не ОСОБА_1, а іншою особою з ретельним наслідуванням якомусь справжньому підпису ОСОБА_1 . Тобто, волевиявлення учасника правочину не було, а без волевиявлення сторони є неможливим вчинення договору, що узгоджується із принципом свободи договору, встановленим статтею 627 Цивільного кодексу Країни (далі - ЦК України).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Черкаський апеляційний суд постановою від 31 жовтня 2019 року рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 березня 2019 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому виходив з того, що в спірній додатковій угоді від 07 квітня 2015 року строк дії договору як істотна умова був внесений після підписання договору. Отже, спірний договір було укладено без волевиявлення ОСОБА_1, а тому місцевий суд дійшов правильного висновку про недійсність спірної додаткової угоди на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У листопаді 2019 року ТОВ "ВП "Імпульс-Плюс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 березня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року.
Касаційна скарга ТОВ "ВП "Імпульс-Плюс" мотивована неврахуванням судами його доводів про те, що при проведенні судових експертиз було порушено визначений законодавством порядок проведення експертизи і безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотань про призначення повторної експертизи. У зв`язку з цим, на його думку, судами прийнято рішення на підставі неналежних доказів. Також зазначив, що ОСОБА_1 не надав беззаперечних доказів, які б вказували на відсутність його волевиявлення на момент укладення додаткової угоди.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
29 січня 2020 року справа № 704/628/17 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 11 квітня 2003 року серії ЧР № 009482 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7124083200:01:000:0756 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області загальною площею 2,32 га.
Згідно з договором оренди землі від 17 вересня 2011 року № 103 ОСОБА_1 надав в оренду ТОВ "ВП "Імпульс-Плюс" належну йому земельну ділянку строком на 5 років. Розмір орендної плати становить 5,5 процентів від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки. Зазначений договір оренди землі зареєстровано у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області від 07 червня 2012 року.
ОСОБА_1 передав земельну ділянку орендарю ТОВ "ВП "Імпульс-Плюс" розміром 2,32 га, що підтверджується актом про передачу та прийом земельної ділянки від 07 червня 2012 року.
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 березня 2017 року № 82873053 встановлено, що приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицькою Е. А. 10 лютого 2017 року було здійснено державну реєстрацію речового права за Договором № 103. Строк дії Договору встановлено до 17 вересня 2026 року з правом пролонгації.
Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 05 квітня 2018 року призначено у зазначеній справі судову комплексну почеркознавчу та технічну експертизу.
З висновку експерта Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" за результатами проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів документів від 06 серпня 2018 року № 9129 встановлено, що додаткова угода від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі № 103 містить ознаки пізнішого внесення змін в первісний зміст, зокрема після слів " - солома 50 тюків" пункту 1 Додаткової угоди та перед графою "Підписи сторін" наявний пізніше додрукований фрагмент тексту: " 2. Викласти пункт 8 Договору оренди землі №___від___ в наступній редакції: "Договір укладено на 15 (п`ятнадцять ) років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін". Ця угода складена на 1 сторінці у 3 примірниках, кожний із яких має однакову юридичну силу. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін". Первинний текст Додаткової угоди не містить вищевказаний текстовий фрагмент. При цьому зазначено, що встановити відносну давність виконання підпису від імені орендодавця - ОСОБА_2 по відношенню до додрукованого фрагмента тексту не уявляється можливим, з причин зазначених в синтезуючій частині висновку.
Згідно з висновком експерта Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" за результатами проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів документів від 09 липня 2018 року № 9096 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 що міститься в графі "орендодавець" у додатковій угоді до договору оренди землі від 17 вересня 2011 року № 103 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з ретельним наслідуванням якомусь справжньому підпису ОСОБА_1
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.