Постанова
Іменем України
17 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 199/7818/17
провадження № 61-1808св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2,
представник позивача - ОСОБА_3,
відповідач-1 - ОСОБА_4,
відповідач-2 - ОСОБА_5,
представники відповідача-2: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
відповідач-3 - комунальне підприємство "Центр реєстрації" Шестірнянської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області,
треті особи-1,2,3: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, житлово-будівельний кооператив № 341, ОСОБА_8,
третя особа-4 - Служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради,
представники третьої особи-4: ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Подорець О. Б. від 30 січня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О. від 20 листопада 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунального підприємства "Центр реєстрації" Шестірнянської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Л. Г., Служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, житлово-будівельний кооператив № 341, ОСОБА_8, про визнання договору дарування недійсним та застосування наслідків недійсності.
Позовна заява мотивована тим, що вона є опікуном неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_2 - ОСОБА_2, який на день своєї смерті проживав та був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір`ю ОСОБА_12 . Зазначену квартиру ОСОБА_12 отримала разом зі своїм сином ОСОБА_2 згідно ордеру № 356 від 18 січня 1984 року, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів на підставі списків житлово-будівельного кооперативу № 341. Вказувала, що на день смерті ОСОБА_2 пайовий внесок за зазначену квартиру був внесений в повному розмірі, але право власності за ОСОБА_12 та ОСОБА_14 на вказану квартиру зареєстровано не було. Після смерті ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, єдиним спадкоємцем за законом є її онук - неповнолітній ОСОБА_2, який спадщину прийняв, але у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності спадкодавця на вказану квартиру.
Зазначала, що їй стало відомо, що 06 квітня 2017 року на підставі договору дарування ОСОБА_4, право власності, за якою на спірну квартиру було зареєстровано на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване, подарувала ОСОБА_5 спірну квартиру.
Посилаючись на вказані обставини та на порушення прав неповнолітнього ОСОБА_2, позивач просила суд скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1205604112101, здійснену державним реєстратором комунального підприємства "Центр Реєстрації" Шестірнянської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області 22 березня 2017 року на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2017 року у цивільній справі № 202/1238/17, номер запису про право власності 19617324; визнати недійсним з моменту укладення договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 06 квітня 2017 року, який був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., зареєстровано в реєстрі за № 1200, та скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на вказану квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1205604112101, запису про право власності 19840042.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2018 року позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, задоволено.
Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1205604112101, здійснену державним реєстратором комунального підприємства "Центр реєстрації" Шестірнянської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області 22 березня 2017 року на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2017 року, номер запису про право власності 19617324.
Визнано недійсним з моменту укладення договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 06 квітня 2017 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., зареєстрованого в реєстрі за № 1200.
Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1205604112101, запис про право власності 19840042.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2017 року у справі № 202/1238/17, на підставі якого ОСОБА_4 набула право власності на спірну квартиру, а в подальшому подарувала її ОСОБА_5, скасовано; інших доказів правомірного набуття права власності ОСОБА_4, а в подальшому ОСОБА_5 , спірної квартири суду не надано, відтак укладений між відповідачами договір дарування спірної квартири, спадкоємцем якої є неповнолітній ОСОБА_2, є недійсним із застосуванням наслідків його недійсності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У січні 2019 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ОСОБА_5 набула право власності на спірну квартиру в установленому законом порядку 06 квітня 2017 року, тобто до визнання за спадкоємцем ОСОБА_2 права власності на вказане майно на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2017 року, яке поміж іншого було ухвалене без залучення до участі у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Тому в момент вчинення договору дарування спірної квартири 06 квітня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не існувало жодних обставин, які б перешкоджали його укладанню. Крім того, суди не врахували, що в розумінні вимог частини другої статті 331 ЦК України спадкоємець ОСОБА_2 не набув права власності на спірну квартиру в порядку спадкування шляхом реєстрації цього права, оскільки його опікуну в цьому було відмовлено нотаріусом. Суди дійшли передчасного висновку про відсутність правомірної підстави для володіння спірною квартирою ОСОБА_4, а відтак і про недійсність наступного правочину дарування між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки за встановлених обставин захист прав неповнолітнього ОСОБА_2 врегульований статтею 388 ЦК України, приписами якої позивач не обгрунтовувала позов. Суд апеляційної інстанції належної правової оцінки всім доводам апеляційної скарги не надав, чим порушив приписи статті 367 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано у справу № 199/7818/17 з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що квартира АДРЕСА_1 на підставі ордера № 356 від 18 січня 1984 року була надана на ім`я ОСОБА_12 та ОСОБА_2, яка знаходиться в обслуговуючому кооперативі "Житлово-будівельний кооператив № 341" м. Дніпропетровська, членом якого були останні, та пайовий внесок за яку був внесений в повному розмірі. Проте право власності за ОСОБА_12 та ОСОБА_14 на квартиру зареєстровано не було.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_12 .
Рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради № 259/2 від 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1, 1991 року народження, призначено опікуном над ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та його житлом (майном).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2017 року у справі № 199/739/17 задоволено позов ОСОБА_1 та визнано за неповнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .