Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 645/895/17
провадження № 61-35133св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бєсєда Тетяна Дмитрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року у складі судді Ульяніч І. В. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2018 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А.І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бєсєда Т. Д.,про встановлення факту відсутності родинних відносин та виключення з кола спадкоємців.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3
03 квітня 2013 року ОСОБА_3 склала заповіт, згідно з якимвсю належну їй частину житлового будинку АДРЕСА_1 заповідала ОСОБА_1 .
Після поховання дружини він у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бєсєди Т. Д. із заявою про прийняття спадщини. Пізніше від нотаріуса йому стало відомо, що ОСОБА_2 також звернулася до приватного нотаріуса Бєсєди Т. Д. із заявою про прийняття спадщини. В заяві вона вказала, що є матір`ю його померлої дружини, проте будь-яких доказів на підтвердження цих обставин та своїх спадкових прав не надала.
Позивач просив суд встановити факт відсутності родинного зв`язку ОСОБА_2 із ОСОБА_3 та виключити її з кола спадкоємців першої черги.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі зустрічним позовом про встановлення факту родинних відносин.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вона, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_5, у лікарні смт Сахновщина Харківської області народила дочку ОСОБА_3 . З лікарні їх забрав чоловік і вони сім`єю виїхали до Азербайджану, де у Олексіївській сільській раді Кубинського району Азербайджанскої ССР (колишнього СРСР) отримали свідоцтво про народження ОСОБА_3 .
У 1970 році її шлюб з ОСОБА_5 розірваний відповідно до рішення Бологойського народного суду Калінінської (Тверської області) РФ (СРСР), а вона повернула своє дівоче прізвище ОСОБА_3 .
07 січня 1971 року між нею та ОСОБА_9 зареєстровано шлюб і вона взяла прізвище чоловіка ОСОБА_3 .
З 1971 року до 1981 року ОСОБА_3 проживала з нею, її чоловіком та рідною сестрою однією сім`єю у м. Первомайському Харківської області. До 1981 року ОСОБА_3 навчалася у Первомайській середній школі № 4, а в 1981 році вступила на навчання до Харківського кооперативного технікуму, закінчила його у 1984 році.
У 1982 році після досягнення повноліття у паспортному столі м. Первомайський ОСОБА_3 отримала паспорт.
У 1984 році вступила на навчання до Московської академії імені Скрябіна. Після її закінчення була направлена на роботу до м. Харкова на хутрову фабрику.
У 1996 році Первомайським відділом реєстрації актів цивільного стану зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Після укладення шлюбу ОСОБА_3 змінила своє прізвище на ОСОБА_3. Усі документи ОСОБА_3 зберігала у себе вдома, але її чоловік - ОСОБА_1 їх приховав.
Просила суд встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3, а саме, що вона є її матір`ю.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року, яке залишено без змінпостановою Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2018 року, в первісному позові відмовлено, а зустрічний позов задоволено. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є матір`ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт родинного зв`язку між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знайшов підтвердження в судовому засіданні, що виключає можливість задоволення первісного позову щодо виключення ОСОБА_2 із кола спадкоємців.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2018 року, просив скасувати оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову, а в зустрічному позові відмовити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
11 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права і з порушеннями норм процесуального права.
Суди не звернули увагу, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про факт родинного зв`язку ОСОБА_2 із ОСОБА_3 .
Показами свідків повністю підтверджено, що ОСОБА_2 не є матір`ю ОСОБА_3
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Безпідставними є доводи касаційної скарги щодо показань свідків, оскільки вони не підтвердили, що ОСОБА_2 не є матір`ю ОСОБА_3 . Крім того, ці факти підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Посилання ОСОБА_1 на порушення судами норм матеріального і процесуального права є недоречними, оскільки він не зазначив, які саме норми матеріального права і процесуального права порушили суди.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, щоз 04 жовтня 1996 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді 71/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, які належали їй на підставі договору купівлі-продажу від 13 червня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лук`яновою О. Б., за реєстровим № 1656.