Постанова
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 725/602/18
провадження № 61-21799св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ у натурі частки житлового будинку, який перебуває у спільній сумісній власності,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Спіжавки Тараса Георгійовича на постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Височанської Н. К., Лисака І. Н.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи та остаточно просив: виділити йому у користування 1/4 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 згідно з 5-тим варіантом виділу висновку судової інженерно-технічної експертизи, а саме, в житловому будинку: сходова клітина (частина) площею 2,90 кв. м; сходова клітина - 5,70 кв. м; коридор - 8,50 кв. м; кімната - 26,00 кв. м; кухня (частина) - 1,20 кв. м; комора - 3,20 кв. м; в господарських будівлях і спорудах: 1/2 частину вбиральні літ. Г; 1/2 частину огорожі № 1; огорожу (ворота з хвірткою) № 2; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що він є одним із співвласників житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 164,1 кв. м, в тому числі житловою площею 66,80 кв. м. Зазначений будинок облаштований двома окремими в`їздами на його територію, має два окремих входи. За будинком закріплено земельну ділянку площею 1121 кв. м, з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Співвласниками спірного домоволодіння є він, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Між співвласниками існувала домовленість щодо користування приміщеннями домоволодіння, проте протягом останніх років між сторонами виникли конфлікти. Відповідачі змінили ключі в будинку та не допускають його до будинку, чинять йому перешкоди у користуванні власністю, у зав`язку з чим він звернувся до суду з цим позовом.
ОСОБА_2 позов не визнала, пославшись на те, що площа основної частини будівлі без врахування площі неопалювальних приміщень становить 95,5 кв. м, тобто площа 1/4 частини основної будівлі становить 23,88 кв. м. При цьому, мінімальна необхідна площа для однокімнатної квартири становить 27,12 кв. м. Отже, згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 27 березня 2019 року № 491 виділ 1/4 частини домоволодіння є технічно неможливим. У зв`язку з цим, просила відмовити в задоволенні позову.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Першотравневий районний суд міста Чернівці рішенням від 15 серпня 2019 року у складі судді Стоцької Л. А. позов задовольнив. Виділив в натурі ОСОБА_1 1/4 частки у будинковолодінні АДРЕСА_1, виділивши йому наступні приміщення - в житловому будинку: частину сходової клітини І(І?), площею 2,90 кв. м; сходову клітину 1-3, площею 5,70 кв. м; коридор 1-4, площею 8,50 кв. м; кімнату 1-5, площею 26 кв. м; кухню (частину) 1-8 (1-8?), площею 1,20 кв. м; комору 1-10, площею 3,20 кв. м, а також наступні господарські будівлі і споруди: 1/2 частину вбиральні літ. Г; 1/2 частину огорожі № 1; огорожу (ворота з хвірткою) № 2. Право спільної часткової власності ОСОБА_1 на будинковолодіння АДРЕСА_1 припинив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки між сторонами склалися неприязні відносини та наявна технічна можливість виділу частки позивача у домоволодінні. При цьому суд виходив з того, що із запропонованого 5-ого варіанту розподілу домоволодіння встановлено, що різниця у вартості частки позивача відповідно до виділених йому приміщень є незначною та меншою від ідеальної лише на 95 грн, на компенсації яких ОСОБА_1 не наполягав, саме згідно з цим варіантом розподілу можливо обладнати виділене приміщення окремим входом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Чернівецький апеляційний суд постановою від 24 жовтня 2019 року рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 15 серпня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що провести реальний розподіл спірного будинку між трьома співвласниками з дотриманням будівельних норм неможливо, а запропоновані експертом варіанти поділу будинку, виходячи з конструктивних особливостей та планування, визначені з відхиленням від вимог ДБН. Також виходив з того, що в порушення вимог закону, судом першої інстанції залишено господарські споруди у спільній частковій власності сторін та не враховано того, що переобладнання житлових приміщень у нежитлові завдасть неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Крім того, для відповідності вимогам будівельних норм, як зазначено у висновку експерта, слід провести відповідні ремонтно-будівельні роботи. Однак у рішенні суду не зазначено про ці роботи та хто саме має їх здійснити.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У грудні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Спіжавка Т. Г. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року і залишити в силі рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 15 серпня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не надав належної оцінки висновку судової інженерно-технічної експертизи від 24 травня 2019 року № 606, при цьому врахував висновок судової будівельно-технічної експертизи від 27 березня 2019 року № 491. Згідно з висновком судової інженерно-технічної експертизи від 24 травня 2019 року № 606 судовим експертом Ощипко О. О. було встановлено наявність технічної можливості, відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, виділити 1/4 частину домоволодіння ОСОБА_1 . Під час допиту в судовому засіданні першої інстанції експерта Ощипко О.О. було надано пояснення, що виділ часток інших співвласників в даному випадку технічно можливий за рахунок добудови до домоволодіння допоміжних приміщень. Що в свою чергу є доказом, який підтверджує можливість розділити в натурі спірне нерухоме майно пропорційно їх часткам у будинку, про те цей доказ не був взятий до уваги судом апеляційної інстанції. З висновком судової будівельно-технічної експертизи від 27 березня 2019 року № 491 суд першої інстанцій правильно не погодився, оскільки згідно з технічним паспортом на будинок з господарськими будівлями та спорудами загальна площа будинку становить 165 кв. м, в тому числі площа першого поверху становить 118,40 кв. м та житлова площа будинку становить 67,30 кв. м. Тобто, експертом у висновку від 27 березня 2019 року № 491 було зменшено площу спірного будинку на 80,5 кв. м та зазначено її без врахування площі неопалювальних приміщень. Однак такі дії експерта не відповідають вимогам додатку 3 до Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі - Інструкція), згідно з яким для визначення у відсотковому відношенні частки кожного співвласника в основній частині житлового будинку необхідно встановити всю внутрішню площу основної частини будинку, а також площу, яка належить кожному співвласнику, без урахування площ прибудов, надбудов, веранд, тамбурів тощо. У висновку судової інженерно-технічної експертизи № 606 було запропоновано п`ять варіантів виділу, однак жоден із запропонованих відповідачів не влаштовував. Також, відповідачі не пропонували свій варіант виділу який би відповідав їх інтересам. В той же час, ОСОБА_1 було обрано 5 варіант виділу 1/4 ідеальної частки домоволодіння, оскільки різниця у вартості частки відповідно до виділених приміщень є незначною та меншою від ідеальної лише на 95 грн. Апеляційним судом не враховано, що позивач не має можливості користуватися та розпоряджатися належним йому майном, а тому єдиним виходом захисту свого порушеного права позивач вбачає у зверненні до суду з позовом про виділення в натурі його частки житлового будинку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
23 грудня 2019 року справа № 725/602/18 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Апеляційним судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належало на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Спадкоємцем майна померлої за законом є ОСОБА_3 .
Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 30 травня 2018 року визначено частки співвласників у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , по 1/4 частині кожному.
Тобто, ОСОБА_1 належить на праві власності 1/4 частина домоволодіння АДРЕСА_1 .
У висновку від 24 травня 2019 року № 606, складеного на виконання ухвали Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 квітня 2019 року, визначено п`ять варіантів поділу житлового будинку).
Для реалізації п`ятого варіанту поділу в житловому будинку, експертом запропоновано провести роботи по його реконструкції, за умови дотримання всіх вимог державних будівельних норм, після оформлення документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт підлягає прийняттю в експлуатацію. Визначено, що співвласникам спільно необхідно ліквідувати існуючу перегородку між приміщеннями поз. 1-8 (кухня) та 1-9 (санвузол), а також наявні в даних приміщеннях сантехнічні прилади, в новоствореному приміщенні влаштувати перегородку, розділивши його на два окремих приміщення (вбиральні поз. 1-81 площею 1,20 кв. м та поз. 1-82, 1-9 площею 15,40 кв. м, яке в свою чергу рекомендується розділити на кухню, тамбур та ванну кімнату), обладнавши відповідними мережами та приладами; ліквідувати існуюче дверне заповнення та дверну пройму між приміщеннями: поз. 1-5 та 1-6. В приміщенні поз. І підвального поверху демонтувати сходинки та влаштувати перегородку, розділивши дане приміщення на два (поз.І1 - підсобне приміщення площею 2,90 кв. м та поз. І2 - підсобне приміщення площею 1,90 кв. м); в приміщенні підвального поверху, що не включене в загальну площу будинку, напроти дверної пройми з приміщення поз. V на місці існуючої віконної пройми, розібравши підвіконну частину стіни та облаштувавши приямок перед входом з вулиці, влаштувати дверну пройму та установити дверне заповнення; розділити мережі енергоносіїв та їх облік, а також опалення (пічне, мережу місцевого водяного, або інше); привести віконні та дверні пройми, а також утеплення будинку у відповідність до вимог державних будівельних норм.
ОСОБА_1 як власнику 1/4 частини, рекомендовано, влаштувавши перегородки з дверними проймами, розділити існуюче приміщення кімнати поз. 1-5 на три приміщення (коридор з розмірами не менше 1,10x1,10м, кухню площею не менше 7 кв. м та кімнату не менше 15,00 кв. м). В новоствореному приміщенні кухні влаштувати нову віконну пройму, розібравши частину сини (зовнішньої, не несучої), з дотриманням технології виконання подібного роду робіт; ліквідувати існуючу перегородку між приміщеннями 1-4 та 1-10, та влаштувати нову з дверною проймою, збільшивши приміщення поз 1-10 до 3,30 кв. м, обладнати новостворене приміщення поз. 1-10 відповідними мережами і приладами для його подальшого використання в якості ванної кімнати; виконати оздоблення новостворених поверхонь, а також облаштування підлог окремих приміщень відповідно до особливостей їх використання. Крім того, ОСОБА_1 запропоновано надати наступні господарські будівлі та споруди: 1/2 вбиральні літ. "Г", 1/2 огорожі № 1, огорожа (ворота з хвірткою) № 2. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як власникам 3/4 частин, рекомендовано організувати другий вихід на горище шляхом влаштування люка в перекритті між дерев`яними балками, в приміщенні поз. 1-2 влаштувати приміщення вбиральні, обладнавши його відповідними мережами і приладами, розібрати існуючу піч та дверне заповнення між приміщеннями поз. 1-7 та 1-82, 1-9, на місці існуючої дверної пройми встановити піч, а пройму печі облаштувати дверним заповненням; в приміщенні поз. 1-7 (кімната) влаштувати перегородку, чим розділити його на два окремих приміщення: коридор шириною не менше 1,10 кв. м та кімнату площею не менше 10 кв. м; новостворене приміщення поз. 1-82, 1-9, влаштувавши перегородки з дверними проймами, розділити на три приміщення (коридор з розмірами не менше 1,10x1,10 кв. м, кухню площею не менше 8 кв. м та ванну кімнату не менше 3,30 кв. м обладнавши їх відповідними мережами і приладами; виконати оздоблення новостворених поверхонь, а також облаштування підлог окремих приміщень відповідно до особливостей їх використання. Крім того, відповідачам запропоновано надати наступні господарські будівлі, а саме, сарай літ. "В", сарай літ. "Б", 1/2 вбиральні літ. "Г", 1/2 огорожі №1, огорожа (ворота з хвірткою) № 3.
27 березня 2019 року експертом Созонтовою К. С. складено висновок № 491 судової будівельно-технічної експертизи житлового будинку по АДРЕСА_1, який належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 - 1/2 ідеальна частка, ОСОБА_2 - 1/4 ідеальна частка, ОСОБА_1 - 1/4 ідеальна частка. Зазначеним висновком експерта встановлено, що мінімально необхідна площа для однокімнатної квартири становить 27,12 кв. м. Площа 1/4 частини основної частини будівлі становить 23,88 кв. м, що недостатньо для влаштування однокімнатної квартири згідно з вимогами ДБН. Виділ кожному із співвласників приміщення в домоволодінні по АДРЕСА_1, яке б відповідало вимогам ДБН щодо ізольованої квартири, та яке за розміром відповідало б часткам співвласників у праві спільної часткової власності на вказане майно, є технічно неможливим.
Згідно з технічним паспортом, виданим Чернівецьким комунальним обласним БТІ, спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 має загальну площу 164 кв. м, житлову - 66,80 кв. м, та складається з трьох кімнат: 26 кв. м, 24 кв. м, 16,80 кв. м, і допоміжних приміщень - 97,30 кв. м, а саме: по першому поверху веренда - 15,30 кв. м, вбиральня - 1,90 кв. м, сходова клітка 5,70 кв. м, коридор - 8,50 кв. м, кухня - 11,80 кв. м, ванна - 4,30 кв. м, комора 3,20 кв. м, та по підвалу: сходова клітка - 5,00 кв. м, коридор 11,50 кв. м, підвал - 15,60 кв. м, підвал - 5,00 кв. м, підвал - 9,50 кв. м.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.