Постанова
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 487/4332/16-ц
провадження № 61-42581св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Генеральна прокуратура України, Головне управління Національної поліції в Миколаївській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Херсонського міського суду Херсонської області в складі судді Дорошинської В. Е. від 27 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Херсонської області в складі колегії суддів Радченка С. В., Бездрабко В. О., Кузнєцової О. А. від 25 липня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Генеральної прокуратури України, Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відносно нього у перших числах (точна дата невідома) грудня 2011 року УБОЗ Миколаївської області було заведено незаконну оперативно-розшукову справу № 201101161 та розпочато проведення незаконних оперативно-розшукових дій, які порушили його права як людини та громадянина; 23 грудня 2011 року заступником генерального прокурора України було порушено кримінальну справу за частиною третьою статті 368 КК України за № 49-3366 (№ 212/7180/12); 27 грудня 2011 року, він був підданий особистому обшуку, працівниками УБОЗ Миколаївської області; постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 від 28 січня 2011 року обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд; 05 січня 2012 року позивача було викликано до Генеральної прокуратури України м. Київ, де було пред`явлено обвинувачення; 10 січня 2012 року постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України був накладений арешт на все майно. 28 лютого 2012 року за поданням Генеральної прокуратури України рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України позивач був відсторонений від займаної посади судді Миколаївського районного суду Миколаївської області. 21 березня 2012 року органами досудового слідства проведено повторний незаконний обшук робочого кабінету позивача в приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області. Вироком Суворовського районного суду м. Херсон від 19 січня 2015 року по справі № 2120/7180/12 позивача було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади в судових та державних органах строком на 1 рік; за частиною третьою статті 368 КК України виправдано за відсутністю події злочину. Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 02 червня 2015 року вирок Суворовського районного суду м. Херсон від 19 січня 2015 року в частині визнання винним позивача у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 366 КК України скасовано, за відсутністю складу злочину, провадження в цій частині закрито. Запобіжний захід відносно позивача у вигляді підписки про невиїзд також скасовано. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року ухвала апеляційного суду Херсонської області від 02 червня 2015 року залишена без змін.
Посилаючись на зазначені обставини та на право на відшкодування шкоди, завданої на підставі незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного захисту підписку про невиїзд, на підставі статті 1176 ЦК України, Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", ОСОБА_1 просив відшкодувати за рахунок коштів державного бюджету завдану йому майнову шкоду в розмірі 49 042,65 грн та моральну шкоду в розмірі 800 000 грн, яку він обґрунтовує тим, що в результаті незаконного засудження за злочин він зазнав великих моральних страждань, зневірився в правоохоронних органах та судовій системі. У нього значно погіршилося здоров`я, з`явилися соматичні захворювання. Він весь час перебування під кримінальним переслідуванням намагався привернути увагу суспільства на те, що він є чесною та порядною людиною, змушений був виправдовуватися та доводити свою невинуватість.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27 квітня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України за бюджетною програмою в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної незаконними діями органів, що проводили оперативно-розшукову діяльність, досудового слідства, прокуратури і суду на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 49 042,65 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 800 000 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач безпідставно перебував під слідством та судом в статусі підозрюваного і обвинуваченого в період з 23 грудня 2011 року по 24 лютого 2016 року, а тому завдана майнова та моральна шкода підлягають відшкодуванню, в порядку та в розмірах, що визначені Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Херсонської області від 25 липня 2018 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України залишено без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 квітня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, зазначив про те, що місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, в результаті чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2018 року Державна казначейська служба Україна подала касаційну скаргу до Верховного Суду на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Херсонської області від 25 липня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій невірно визначено розмір відшкодування моральної шкоди у зв`язку із тим, що при обрахунку відшкодування завданої моральної шкоди необхідно виходити із розміру мінімальної заробітної плати в сумі 1 600 грн, як про це зазначено в Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Крім того, посилаючись на те, що в рішенні відсутнє обґрунтування розміру моральної шкоди та в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження дійсного понесення ОСОБА_1 витрат на юридичну допомогу, а також відшкодування таких сум за рахунок коштів державного бюджету є безпідставним.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 487/4332/16-ц з Херсонського міського суду Херсонської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що у грудні 2011 року УБОЗ Миколаївської області було заведено відносно ОСОБА_1 оперативно-розшукову справу № 201101161 та розпочато проведення оперативно-розшукових дій.
23 грудня 2011 року заступником генерального прокурора України Блажієвським Є. М. стосовно позивача було порушено кримінальну справу за частиною третьою статті 368 КК України за № 49-3366.
27 грудня 2011 року позивач був підданий особистому обшуку, працівниками УБОЗ Миколаївської області, на території подвір`я Миколаївського районного суду Миколаївської області. Указане підтверджено протоколом особистого обшуку від 27 грудня 2011 року.
27 грудня 2011 року працівниками УБОЗ Миколаївської області з 17 год 10 хв. до 22 год. проводили обшук квартири АДРЕСА_1, у якій позивач мешкає, в присутності його дружини та малолітнього сина. Указане підтверджено протоколом обшуку від 27 грудня 2011 року.
27 грудня 2011 року органами досудового слідства був проведений обшук робочого кабінету № 7 позивача у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області, що підтверджується протоколом обшуку.
Постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 від 28 січня 2011 року відносно позивача обраний запобіжний засіб у вигляді підписки про невиїзд.
05 січня 2012 року позивача було викликано до Генеральної прокуратури України, де було пред`явлено обвинувачення.
10 січня 2012 року постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України був накладений арештна все майно позивача, рухоме та нерухоме.
28 лютого 2012 року за поданням Генеральної прокуратури України рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України позивач був відсторонений від займаної посади судді Миколаївського районного суду Миколаївської області.
21 березня 2012 року органами досудового слідства проведено повторний обшук робочого кабінету позивача в приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області.
Вироком Суворовського районного суду м. Херсон від 19 січня 2015 року по справ № 2120/7180/12 позивача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади в судових та державних органах строком на 1 рік; за частиною третьою статті 368 КК України виправдано за відсутністю події злочину.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 02 червня 2015 року по справі № 2120\7180/12 на вирок Суворовського районного суду м. Херсон від 19 січня 2015 року в частині визнання винним позивача у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, скасовано, за відсутністю складу злочину, провадження в цій справі закрито. Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд також скасовано.