Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 199/5683/13-ц
провадження № 61-36786св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач- кредитна спілка "Дніпропетровський обласний кредитний центр",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2015 року у складі судді Скрипник О. Г. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2018 року в складі колегії суддів: Макарова М. О., Петешенкової М. Ю., Ткаченко І. Ю.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2013 року кредитна спілка "Дніпропетровський обласний кредитний центр"(далі - КС "Дніпропетровський обласний кредитний центр") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12 березня 2009 року між КС "Дніпропетровський обласний кредитний центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 278Г, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 79020,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік та строком повернення до 12 червня 2009 року.
Позивач зазначав, що він належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачеві грошові кошти, проте відповідач умови договору не виконує, кредитні кошти не повернула, а тому станом на 26 травня 2015 року має заборгованість перед позивачем у сумі 750475,72 грн, яка складається із: 164325,64 грн - індексація тіла кредиту, 90126,32 грн - індексація процентів за 2009 рік, 102211,02 грн - індексація процентів за 2010 рік, 97716,08 грн - індексація процентів за 2011 рік, 97911,90 грн - індексація процентів за 2012 рік, 97424,78 грн - індексація процентів за 2013 рік, 78002,22 грн - індексація процентів за 2014 рік та 22757,76 грн - проценти за 146 днів 2015 рік, та тіла кредиту - 79020,00 грн, а тому, з урахуванням уточнених позовних вимог просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2015 року позов КС "Дніпропетровський обласний кредитний центр" задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь КС "Дніпропетровський обласний кредитний центр" заборгованість за кредитним договором від 12 березня 2009 року № 278 Г у сумі 750 475,72 грн, та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 112,02 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору стягненню підлягає сума заборгованості заявлена позивачем.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2018 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги КС "Дніпропетровський обласний кредитний центр" задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь КС "Дніпропетровський обласний кредитний центр" заборгованість за кредитним договором в сумі 698639,20 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 79020 грн; заборгованості зі сплати процентів в сумі 353 212,97 грн; витрат з інфляційних нарахувань за тілом кредиту в сумі 32 267,76 грн; витрат з інфляційних нарахувань за процентами в сумі 204138,47 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив із того, що стягненню підлягає сума заборгованості визначена висновком економічного дослідження від 10 квітня 2018 року № 01/18, оскільки в указаному висновку зроблено детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, що повністю відповідає вимогам статті 80 ЦПК України та є достатнім доказом щодо предмета доказування суми заборгованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 рокупредставник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог і не звернули уваги на розгляд судом першої інстанції цивільної справи № 200/18529/15 за її позовом до кредитної спілки про визнання кредитного договору недійсним, з підстав, того, що спірний кредитний договір вона не укладала і кошти в зазначеному розмірі не отримувала.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що 12 березня 2009 року між КС "Дніпропетровський обласний кредитний центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 278Г, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 79020,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік та строком повернення до 12 червня 2009 року.
Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 36% відсотків річних.
Згідно до пунктом 4.2 договору проценти за користування кредитами, наданими за цим договором, нараховуються Товариством у відсотках від суми кредиту з наступного дня після надання кредиту щомісячно, а в пункті 9.2. цього договору передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань та порушенні позичальником строків та розмірів погашення кредиту та виплати процентів згідно з пунктом 4.2 цього Договору, плата за користування несплаченими своєчасно коштами становить подвійну ставку за кредитом за весь період користування вказаними коштами.
Звертаючись до суду з позовом, кредитна спілка посилалася на те, що позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, тому виникла прострочена заборгованість, яка визначена позивачем в сумі 750475,72 грн, яка складається із: 164325,64 грн - індексація тіла кредиту, 90126,32 грн - індексація процентів за 2009 рік, 102211,02 грн - індексація процентів за 2010 рік, 97716,08 грн - індексація процентів за 2011 рік, 97911,90 грн - індексація процентів за 2012 рік, 97424,78 грн - індексація процентів за 2013 рік, 78002,22 грн - індексація процентів за 2014 рік та 22757,76 грн - проценти за 146 днів 2015 рік, та тіла кредиту у розмірі 79020,00 грн.
Під час апеляційного розгляду було проведено експертизи.
Відповідно до висновку судової-економічної експертизи від 18 грудня 2017 року № 3888/3889 сума кредитних коштів в розмірі 79020 грн, отриманих відповідачем, підтверджується видатковим касовим ордером від 12 березня 2009 року № 025, а сплату відповідачем заборгованості документально не можливо а ні спростувати, а ні підтвердити. (Т. 2 а.с. 218-235).
Разом з цим, згідно з висновком економічного дослідження від 10 квітня 2018 року №01/18, проведеного за заявою КС "Дніпропетровський обласний кредитний центр" та поданого до суду у відповідності до статті 106 ЦПК України, надано детальний розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 12 березня 2009 року №278 Г, яка станом на 26 травня 2015 року становила 698639,20 грн та складалася із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 79020 грн., заборгованості зі сплати процентів в сумі 353212 грн. 97 коп., витрати з інфляційних нарахувань по тілу кредиту в сумі 32267 грн. 76 коп. та витрати з інфляційних нарахувань по процентам в сумі 204138 грн. 47 коп. та вказана сума заборгованості розрахована з 13 березня 2009 року по 26 травня 2015 року з урахування подвійної ставки по процентам у зв`язку за прострочення сплати по кредиту, в розмірі 72% та індексу інфляції за цей період помісячно (Т.3 а.с. 13-92).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права