Постанова
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 761/18811/15-ц
провадження № 61-11043св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
| позивач | - | ОСОБА_1 , |
| відповідач | - | ОСОБА_2 , |
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 матеріальної шкоди, завданої пожежею будинку (з урахуванням індексу вартості спорудження житла в Київській області) в розмірі 176 712,00 грн, а також судових витрат.
Позов мотивовано тим, що позивач є власницею Ѕ частини будинку АДРЕСА_1, а відповідач ОСОБА_2 є власником частини сусіднього будинку АДРЕСА_2 . 13 листопада 2008 року виникла пожежа в будинку № 18 , який належить ОСОБА_2 Пожежа перекинулася на будинок № 20 , який належить позивачу, що мало наслідком значне пошкодження її майна, підтвердженням чого, є, зокрема, довідка від 01 грудня 2008 року № 465, видана Макарівським РВ ГУ МНС України у Київській області.
У зв`язку із зазначеними обставинами ОСОБА_1 просила відшкодувати шкоду, завдану її майну внаслідок пожежі.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішеннямШевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 176 712,00 грн; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 довела належними доказами у справі завдану їй шкоду. Зокрема, довідкою від 01 грудня 2008 року, виданою Макарівським РВ ГУ МНС України в Київській області підтверджено пошкодження будинку внаслідок пожежі, а відповідно до кошторису на будівельно-ремонтні роботи по відновленню будинку ОСОБА_1, вартість матеріалів та виконання робіт складає 80 368,00 грн, а вартість пошкодженого та знищеного внаслідок пожежі майна становить 10 815,00 грн. Позивачем збільшено позовні вимоги, з урахуванням зміни індексу вартості спорудження житла в Київській області станом на 30 березня 2016 року по відношенню до 01 листопада 2011 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року скасовано та постановлено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки повернення до суду першої інстанції судової повістки без вручення її учаснику справи з вказівкою причини повернення - за закінченням терміну зберігання, не свідчить про належне повідомлення учасника справи. Разом із цим, апеляційним судом, з урахуванням установлених обставин по справі та з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 200/11343/14-ц, задоволено заяву відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності та постановлено рішення про відмову в позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1, не погодившись з рішенням Київського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, подала касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції, та на час розгляду касаційної скарги зупинити дію оскаржуваного судового рішення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 11 липня 2019 року відкрив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 14 травня 2019 року та зупинив її дію.
Ухвалою від 24 липня 2019 року Верховний Суд відмовив ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково вважав, що відповідач не була повідомлена належним чином про розгляд даної справи в суді першої інстанції, оскільки її місце проживання не було відомо, а тому відповідач повідомлялася про дату та час розгляду даної справи в порядку частини дев`ятої статті 74 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року), шляхом розміщення оголошення в пресі - газеті "Урядовий Кур`єр". У зв`язку із цим, заявник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно задовольнив клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, оскільки дане клопотання може бути подано стороною та розглянуто виключно при розгляді справи в суді першої інстанції. Також, ОСОБА_1 зазначає, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано встановлено пропуск нею строку позовної давності для подання даного позову, оскільки рішення суду в справі № 2 -12530/2011, від 04 липня 2012 року, яким установлено, що належним відповідачем у даному спорі є ОСОБА_2 набрало законної сили лише 09 жовтня 2012 року, а тому відповідно з цього часу має обраховуватися строк для подання даного позову. І оскільки позивач звернулася до суду із даним позовом 02 липня 2015 року, вона не пропустила установлений законом трирічний строк позовної давності.
Позиції інших учасників
У серпні 2019 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку надіслала до Верхового Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити без задоволення касаційну скаргу позивача і залишити без змін постанову Київського апеляційного суду від 14 травня 2019 року.
Відзив мотивований тим, що відповідач не була повідомлена належним чином про розгляд даної справи в суді першої інстанції, а тому мала право заявити клопотання про застосування позовної давності в суді апеляційної інстанції. Разом із цим, також зазначала, що під час розгляду у суді справи № 2-12530/2011, ОСОБА_1, як позивач і по тій справі, вже у травні 2012 року знала про те, що належним відповідачем у даному спорі має бути саме ОСОБА_2, про що зазначено в мотивувальній частині відповідного рішення суду від 04 липня 2012 року в даній справі, а тому позивач, звернувшись до суду із даним позовом лише 02 липня 2015 року, пропустила трирічний строк позовної давності.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відповідь на відзив, вказуючи на необґрунтованість відзиву відповідача, підтримала доводи поданої нею касаційної скарги.
Фактичні обставини, встановлені судом
Установлено, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 .
13 листопада 2008 року в будинку за адресою: АДРЕСА_2, виникла пожежа, яка перекинулася на сусідній будинок № 20 , який належить позивачу.
Згідно довідки від 18 січня 2012 року № 41, виданої Макарівським РВ ГУ Держтехногенбезпеки у Київській області, причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки та експлуатації електрообладнання власником будинку АДРЕСА_2 .
Внаслідок пожежі ОСОБА_1, як власнику будинку № 20 за вказаною адресою завдано майнової шкоди, загальний розмір якої за розрахунками позивача та з урахуванням зміни індексу вартості спорудження житла в Київській області, становить 176 712,00 грн.
Установлено, що зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є АДРЕСА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальною особою за завдану позивачу внаслідок пожежі шкоду є саме ОСОБА_2, оскільки на неї як власника (спадкоємця померлого власника) покладено тягар з утримання майна, зокрема будинку, в якому сталася пожежа.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи рішення про відмову в позові, Київський апеляційний суд у постанові від 14 травня 2019 року виходив із того, що відповідач не була повідомлена належним чином про розгляд справи у суді першої інстанції, що в силу пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України (в редакції на дату розгляду апеляційної скарги) є підставою для обов`язкового скасування рішення суду та постановлення нового рішення. Суд апеляційної інстанції врахував клопотання відповідача в апеляційній скарзі та задовольнив його щодо необхідності застосування наслідків пропуску строку позовної давності до даного спору, оскільки позивачем було пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом.
Верховний Суд погоджується із відповідними висновками судуапеляційної інстанції, оскільки вони відповідають нормам чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, а також фактичним обставинам справи, встановленим судом на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження наданих доказів.
Відповідно до частини першої та другої статті 74 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року) судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Згідно частини п`ятої статті 74 ЦПК України (в редакціїдо 15 грудня 2017 року) судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Лише у разі відсутності відповідача за зареєстрованою адресою його проживання (перебування), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручені належним чином.
З аналізу вказаних положень закону (який діяв на час розгляду справи в суді першої інстанції) можна дійти висновку, що під час розгляду справи у суді першої інстанції належним доказом вручення судової повістки, відправленої поштою, було, зокрема, повідомлення про вручення рекомендованого листа.