Постанова
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 367/7918/18
провадження № 61-19858св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Волинської Вікторії Іванівни на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепа О. В., Іванченко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Волинської Вікторії Іванівни на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
На обґрунтування заяви зазначила, що даний факт їй необхідно встановити з метою реалізації права на імміграцію та отримання посвідки на проживання, визначити її статус - що вона є громадянкою Російської Федерації чи особою без громадянства, а також для подання запиту до Консульства Російської Федерації.
Заявник вказала, що вона народилась в м. Петушки Володимирської області (на той час РСФСР -Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка ). По національності - молдаванка. В 1995 році приїхала до м. Ірпінь Київської області на постійне проживання на підставі свідоцтва про народження. Паспорт їй не видавався. Має дітей та цивільного чоловіка. Шлюб укласти не можуть у зв`язку з відсутністю у неї паспорта.
У березні 2018 року вона звернулась із заявою про встановлення особи до Ірпінського міського відділу Державної міграційної служби України в Київській області, однак листом від 26 квітня 2018 року їй було повідомлено про неможливість проведення процедури встановлення особи, оскільки вона не є громадянкою України, а "Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України", затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ від 13 квітня 2012 року № 320, втратив чинність 17 квітня 2018 року.
В червні 2018 року організація, яка надає заявниці правову допомогу щодо визначення статусу на території України та оформленні документів - благодійна організація благодійний фонд "Право на захист" звернулась з запитом до Консульського відділу Російської Федерації в Україні щодо подання запиту про належність до громадянства Російської Федерації особою, яка не має жодного документу окрім свідоцтва про народження.
Листом від 02 липня 2018 року Консульський відділ Російської Федерації в Україні повідомив заявницю, що звертатись до Консульського відділу Російської Федерації може особа при пред`явленні документа, який посвідчує її особу. У випадку відмови компетентного органу питання встановлення особи може бути вирішено в судовому порядку.
Позивач зазначає, що в інший спосіб, аніж в судовому порядку, встановити її особу немає можливості.
З урахуванням викладених обставин, просила суд встановити, що вона є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою м. Петушки Володимирської області, РСФСР.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25 лютого 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що заявник ОСОБА_1 є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Петушки, Володимирської області, РСФСР, що проживає в АДРЕСА_1 .
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Петушки Володимирської області, РСФСР. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_1, серія НОМЕР_1, виданого 01 вересня 1980 року, актовий запис про народження № 198. Той факт, що заявниця є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підтверджено у судовому засіданні письмовими доказами та показами свідків.
Не погодившись із цим рішенням, представник Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області Адамишин А. В. подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року апеляційну скаргу представника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області Адамишина А. В. задоволено.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 лютого 2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви, апеляційний суд виходив із того, що відсутні належні та допустимі докази, які б дозволили встановити особу заявниці.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Волинська В. І. подала до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
23 грудня 2019 року від представника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області Адамишина А. В. на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник заінтересованої особи просить суд касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Волинської В. І. відхилити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
18 лютого 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що заявник ОСОБА_1 звернулась із заявою про встановлення особи до Ірпінського міського відділу Державної міграційної служби України в Київській області, однак листом від 26 квітня 2018 року їй було повідомлено про неможливість проведення процедури встановлення особи, оскільки вона не є громадянкою України, а Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ від 13 квітня 2012 рок № 320, який уможливлював таку процедуру, втратив чинність 17 квітня 2018 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.