Постанова
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 760/25127/18-ц
провадження № 61-19730св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Національний авіаційний університет,
третя особа - ректор Національного авіаційного університету Ісаєнко Володимир Миколайович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф. та Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного авіаційного університету (далі - НАУ), третя особа - ректор НАУ Ісаєнко В. М., про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що з 01 січня 2002 року працював на різних посадах у НАУ. 01 липня 2015 року на підставі наказу НАУ від 11 червня 2015 року № 394/к з ним, як з директором Інституту економіки та менеджменту, було переукладено строковий трудовий договір. Наказом відповідача від 29 липня 2015 року № 387/к назву Інституту економіки та менеджменту НАУ змінено на Навчально-науковий інститут Економіки та менеджменту НАУ.
Наказом виконуючого обов`язки ректора НАУ Ісаєнка В . М. від 24 березня 2017 року № 387/к його було звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.
Зазначений наказ він оскаржував у судовому порядку та постановою Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року його було поновлено на посаді директора Навчально-наукового інституту економіки та менеджменту з 24 березня 2017 року.
Наказом ректора НАУ від 15 травня 2018 року №375/к було скасовано наказ про його звільнення та поновлено дію контракту, укладеного між ним та НАУ.
Разом з тим, посилався на те, що наказом ректора НАУ від 04 вересня
2018 року № 751/к його було звільнено на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (реорганізації інституту).
Вважав, що указаний наказ є безпідставним, незаконним і таким, що винесений з порушенням чинного законодавства, оскільки під час його звільнення відповідачем було порушено вимоги КЗпП України та інших законних та підзаконних актів.
Посилався на те, що підставою для розірвання з працівником трудового договору у зв`язку з реорганізацією підприємства, установи, організації за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України може бути саме реорганізація підприємства, установи організації як юридичної особи. Реорганізація ж структурного підрозділу юридичної особи із створенням або без створення іншого структурного підрозділу не є реорганізацією юридичної особи, а свідчить, як він вважав, лише про зміну внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи. На відміну від реорганізації юридичної особи, ця обставина може бути підставою для звільнення працівників структурного підрозділу, згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, лише з підстав скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку із такими змінами за умови дотримання власником вимог частини другої статті 40, статей 42, 43, 49-2 КЗпП України.
Зазначав, що при перетворенні інституту у факультет відбулася зміна істотних умов праці керівника підрозділу - найменування посади та зміна тарифного розпорядку оплати праці.
У зв`язку зі зміною істотних умов праці пропозиції щодо продовження трудового договору на посаді декана факультету йому відповідачем запропоновано не було, а відповідно і вимоги відповідача щодо надання ним згоди на продовження роботи у нових умовах на посаді керівника підрозділу.
Посилався на те, що перед звільненням відповідачем йому було запропоновано лише посади професорів двох кафедр, при наявності їх в університеті після реорганізації підрозділів або звільненні керівників вакантних посад керівників навчально-наукових інститутів, факультетів та кафедр, на які на час його звільнення не було обрано осіб у відповідності до вимог статті 43 та пункту 11 статті 55 Закону України "Про вищу освіту".
Вважав, що оскаржуваний наказ відповідача виданий за відсутності на те правових підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, є порушенням його прав, а тому вказаний наказ підлягає скасуванню.
Вважаючи його звільнення незаконним, його має бути поновлено на роботі та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період
з 05 вересня 2018 року до моменту прийняття рішення у справі.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд: скасувати наказ ректора НАУ Ісаєнка В. М. від 04 вересня 2018 року № 751/к про його звільнення на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (реорганізації інституту); поновити його на посаді директора Навчально-наукового інституту економіки та менеджменту НАУ; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 вересня 2018 року по дату прийняття рішення у справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ ректора НАУ Ісаєнко В. М.
від 04 вересня 2018 року № 751/к про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (реорганізації інституту).
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Навчально-наукового інституту економіки та менеджменту НАУ.
Стягнуто з НАУ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 вересня 2018 року по 10 червня
2019 року у розмірі 58 896,76 грн.
Стягнуто з НАУ на користь держави судовий збір у розмірі 2 114,40 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення
ОСОБА_1 на посаді директора Навчально-наукового інституту економіки та менеджменту НАУ.
Допущено негайне виконання рішення суду у частині стягнення НАУ на користь ОСОБА_1 заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки у відповідача відбулась реорганізація його структурного підрозділу, суд першої інстанції вважав, що звільнення позивача з роботи на підставі пункту 1 частини першої
статті 40 КЗпП України відбулось з порушенням норм трудового законодавства, правовим наслідком чого є визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу про звільнення, поновлення позивача на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року апеляційну скаргу НАУ в особі ректора Ісаєнка В. М., задоволено частково. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що при реорганізації інституту, як структурного підрозділу, відбулось скорочення штату працівників, при цьому позивач не надав згоду на переведення на іншу запропоновану йому посаду, що є підставою, як вважав суд апеляційної інстанції, для звільнення останнього відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення про задоволення позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вважав, що звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України з посади відповідачем було проведено правомірно, з дотриманням вимог діючого законодавства, оскільки у відповідача мали місце реогранізація структурного підрозділу та скорочення чисельності працівників, останнім дотримано норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, при цьому працівник не надав свою згоду на іншу посаду та попереджався за 2 місяці про наступне вивільнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Солом`янського районного суду м. Києва.
У січні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
Посилався на те, що він надавав судам попередніх інстанцій копії положень про Навчально-науковий інститут економіки та менеджменту НАУ та Факультету економіки та бізнес-адміністрування, порівняльний аналіз яких, як він вважав, дозволяв стверджувати, що при реорганізації підрозділу не відбулося реальних змін в організації виробництва, впровадження нових методів, технологій.
Вважав, що при реорганізації Навчально-науковий інститут економіки та менеджменту НАУ в Факультет економіки та бізнес-адміністрування відбулося не розширення, а звуження діяльності підрозділу за рахунок обмеження можливостей ведення наукової діяльності.
Зазначав, що кваліфікаційні вимоги до директора Навчально-науковий інститут економіки та менеджменту НАУ та декана Факультету економіки та бізнес-адміністрування є практично ідентичними.
Крім того, зазначав, що під час його звільнення йому відповідачем не були запропоновані усі вакансії. Йому було запропоновано лише дві посади професора кафедри, проте не було запропоновано посаду декана Факультету економіки та бізнес-адміністрування, на яку не було призначено особу у відповідності до вимог статті 43 Закону України "Про вищу освіту".
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив НАУ на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 січня 2002 року на підставі наказу відповідача від 15 січня 2002 №7/к ОСОБА_1 прийнято на посаду старшого викладача кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств з укладенням строкового трудового договору.
30 серпня 2002 року на підставі наказу відповідача від 03 липня 2002 року № 353/к строк трудового договору з позивачем на посаді старшого викладача кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств було продовжено.
16 жовтня 2002 року на підставі наказу НАУ від 22 жовтня 2002 року
№ 537/к ОСОБА_1 переведено на посаду доцента кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств з укладенням строкового трудового договору.
01 квітня 2003 року на підставі наказу НАУ від 10 липня 2003 року № 298/к ОСОБА_1 переведений на посаду доцента кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств Інституту економіки та менеджменту університету та продовжено строк його трудового договору.
01 липня 2004 року на підставі наказу відповідача від 19 липня 2004 року
№ 371/к строк трудового договору ОСОБА_1 на посаді доцента кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств Інституту економіки та менеджменту університету було продовжено у зв`язку із обранням за конкурсом.
01 липня 2005 року на підставі наказу відповідача від 29 червня 2005 року № 29 червня 2005 року ОСОБА_1 був призначений на посаду заступника директора з наукової роботи Інституту економіки та менеджменту університету на умовах контракту.
01 липня 2005 року на підставі наказу від 29 червня 2005 року № 369/к ОСОБА_1 був переведений за сумісництвом на посаду завідувача кафедри (0,5 окладу) економічної кібернетики Інституту економіки та менеджменту університету у зв`язку з обранням за конкурсом.
01 липня 2006 року на підставі наказу від 27 липня 2006 року № 630/к ОСОБА_1 продовжено строк його трудового договору на посаді заступника директора Інституту економіки та менеджменту університету на умовах контракту.
01 грудня 2007 року на підставі наказу від 28 листопада 2007 року № 1285/к ОСОБА_1 був переведений на посаду завідувача кафедри фінансів, обліку і аудиту Інституту економіки та менеджменту університету на умовах контракту зі збереженням строкуобрання за конкурсом.
10 грудня 2014 року на підставі наказу від 10 грудня 2014 року № 716/к ОСОБА_1 був переведений на посаду директора Інституту економіки та менеджменту університету до проходження за конкурсом зі збереженням умов контракту.
01 липня 2015 року на підставі наказу від 11 червня 2015 року № 394/к переукладено з ОСОБА_1 строковий трудовий договір на посаді директора Інституту економіки та менеджменту університету у зв`язку із обранням за конкурсом на умовах контракту.
01 вересня 2015 року на підставі наказу від 29 липня 2015 року № 243/од назву Інституту економіки та менеджменту було змінено на Навчально-науковий інститут економіки та менеджменту (а. с. 7-8).
31 жовтня 2017 року виконуючим обов`язки ректора НАУ Ісаєнком В. М. було видано наказ № 509/од "Про реорганізацію Навчально-наукового інституту економіки та менеджменту", згідно якого реорганізовано Навчально-науковий інститут економіки та менеджменту шляхом перетворення його на Факультет економіки та бізнес-адміністрування
з 01 січня 2018 року (а. с. 10).
21 травня 2018 року ОСОБА_1 був повідомлений про реорганізацію Навчально-наукового інституту економіки та менеджменту шляхом його перетворення на Факультет економіки та бізнес-адміністрування на підставі наказу від 31 жовтня 2017 року № 509/од, також ознайомлений з пропозицією на призначення за переведенням на іншу посаду. Йому були запропоновані такі посади, як: професор на кафедрі фінансів, обліку і аудиту Факультету економіки та бізнес-адміністрування та професор на кафедрі організації авіаційних перевезень Факультету транспортних технологій. Також його було повідомлено, що у разі відмови від пропозиції він підлягатиме звільненню на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП із наданням пільг та компенсацій, передбачених законодавством про працю, не раніше 2-х місячного терміну, а саме 21 липня 2018 року (а. с. 11).
ОСОБА_1 , ознайомившись із зазначеним повідомленням не відмовлявся від запропонованих йому посад, проте зазначав, що має право на прийняття рішення протягом 2 місяців (а. с. 11).
Листом від 04 червня 2018 року №01.02./73 ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість запропонувати йому інші посади, крім запропонованих раніше (а. с. 32).
Вказаний лист ОСОБА_1 було отримано 09 червня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, проте відповіді не надано (а. с. 33).
Листом від 12 липня 2018 року № 01.01/96 ОСОБА_1 було повторно повідомлено про необхідність надати відповідь щодо переведення на одну із запропонованих посад та роз`яснено про необхідність у разі згоди на призначення за переведенням надати відповідну заяву, в іншому випадку його буде звільнено (а. с. 34).
Вказаний лист ОСОБА_1 було отримано 18 липня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, проте відповіді не надано (а. с. 35).
У зв`язку з реорганізацією Навчально-наукового інституту економіки та менеджменту шляхом його перетворення на Факультет економіки та бізнес-адміністрування у Національному авіаційному університеті відбулися зміни у штатному розписі, а саме: штатна чисельність директорів інститутів
з 11 посад скоротилися на 2 одиниці та з 01 січня 2018 року у штатному розписі передбачено лише 9 посад директорів інституту, що підтверджується копіями витягів зі штатних розписів з 01 січня 2017 року та з 01 січня 2018 року (а. с. 29, 30).
Наказом НАУ від 26 липня 2018 року № 614/к ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України (а. с. 31).
Наказом НАУ від 04 вересня 2018 року № 751/к скасовано наказ
від 26 липня 2018 року № 614/к, оскільки у день звільнення ОСОБА_1 адміністрації університету не було відомо про те, що останній був непрацездатним, а листки про непрацездатність з 25 липня 2018 року
по 03 вересня 2018 року надав після одужання. Разом із тим, цим же наказом ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі пункту 1
статті 40 КЗпП України (а. с. 32).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.