Постанова
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 552/3477/19
провадження № 61-19581св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" на рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2019 року у складі судді Яковенко Н. Л. та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Карпушина Г. Л., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" на рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" (далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз") про визнання права на забезпечення індивідуальним лічильником газу, визнання обов`язку здійснити встановлення лічильника.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 03 квітня 2017 року мешканцями будинку по АДРЕСА_1 на адресу відповідача було направлене колективне звернення з проханням встановити індивідуальні лічильники газу, в задоволенні якого було відмовлено.
11 квітня 2017 року нею повторно направлено до відповідача відповідне звернення про встановлення в належній їй квартирі АДРЕСА_2 індивідуального лічильника газу, щодо задоволення якого також відмовлено
Вважає, що відмова відповідача встановити їй, як побутовому споживачеві природного газу, індивідуальний газовий лічильник порушує її право на отримання комунальної послуги належної якості.
З урахуванням викладених обставин просила суд визнати за нею право на забезпечення індивідуальним газовим лічильником за рахунок коштів АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", а також визнати за газорозподільною організацією обов`язок здійснити встановлення лічильника у належній їй квартирі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" про визнання права на забезпечення індивідуальним лічильником газу, визнання обов`язку здійснити встановлення лічильника задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на забезпечення індивідуальним газовим лічильником за рахунок коштів АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" в квартирі АДРЕСА_2 .
Визнано за АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" відповідно до норм статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" обов`язок забезпечення встановлення за свій рахунок лічильника газу до 01 січня 2021 року споживачу ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на забезпечення індивідуальним лічильником природного газу за рахунок відповідача. Місцевим судом враховано, що на момент звернення позивача з вимогами до газорозподільної організації з відповідним клопотанням у квітні 2017 року, діюче законодавство вже встановлювало обов`язок газорозподільної організації по встановленню лічильників, тому відмова відповідача щодо виконання своїх обов`язків, призвела до порушення прав споживача.
Не погодившись із цим рішенням, АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" подало до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У листопаді 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" надійшла касаційна скарга на рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
27 грудня 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить суд у задоволенні касаційної скарги АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" відмовити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
05 грудня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 05 березня 1993 року.
Позивач є споживачем природного газу, а відповідач - Оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням.
В квітні 2017 року споживачами, що мешкають в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, направлено звернення власників квартир, які не обладнані індивідуальними лічильниками газу, до АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" з заявами про забезпечення та встановлення індивідуальних лічильників газу за рахунок газорозподільної організації на підставі статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного облік природного газу".
Листом ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" від 18 квітня 2017 року № І/09-807КО споживачів повідомлено, що ПАТ "Полтавагаз" не передбачено фінансування робіт з встановлення індивідуальних лічильників газу у кожній квартирі зазначеного будинку.
11 квітня 2017 року позивач звернулася до відповідача ПАТ "Полтавагаз" в індивідуальному порядку із заявою, в якій просила встановити в належну їй квартиру індивідуальний лічильник, на яку отримала відповідь аналогічного змісту, як у листі від 18 квітня 2017 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 березня 2015 року N 926 Про видачу ліцензій на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ та постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом ПАТ "Полтавагаз", видано Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ та з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м. Полтава та Полтавської області (крім міст Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Лубенського, Пирятинського, Оржицького, Гребінківського, Гадяцького, Семенівського та Кременчуцького районів Полтавської області та села Радянське Кобеляцького району Полтавської області) в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні ПАТ "Полтавагаз", терміном дії з 07 квітня 2015 року по 06 квітня 2020 року.
Судами встановлено, що відповідач постачає природний газ мешканцям житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" № 1023-XII (далі - Закон № 1023-XII) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.
За змістом статті 21 Закону № 1023-XII права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.
Відповідно до пунктів 3, 4, 7 частини першої статті 21 Закону № 1023-XIIкрім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.