Постанова
Іменем України
10 квітня 2020 року
місто Київ
справа № 632/1944/16-ц
провадження № 61-37768св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: державний нотаріус Первомайської державної нотаріальної контори Харківської області Мірошниченко Олена Миколаївна, секретар виконавчого комітету Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області Волкова Оксана Валентинівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 21 вересня 2017 року у складі судді Кочнєва О. В. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання заповітів недійсними.
Позивач обґрунтовував позов тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_4 він звернувся із заявою про прийняття спадщини до Первомайської державної нотаріальної контори Харківської області, де дізнався, що за декілька тижнів до смерті - 10 березня 2016 року ОСОБА_4 складено та посвідчено секретарем виконкому Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області, за реєстровими номерами 3 та 4, заповіти на користь ОСОБА_2 та його брата ОСОБА_3 . Посилаючись на те, що за станом здоров`я на час складання заповітів ОСОБА_4 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, а також на порушення вимог закону щодо форми та порядку посвідчення заповітів, ОСОБА_1 просив визнати зазначені заповіти недійсними.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідачі позов не визнали, вважали його необґрунтованим.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 21 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався тим, що волевиявлення заповідача було вільним та відповідало його волі, заповіти складені без порушення вимог щодо їх форми та порядку посвідчення, а тому відсутні підстави для визнання їх недійсними чи встановлення нікчемності.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 16 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції змінено, виключено з його мотивувальної частини висновок суду про те, що секретар виконавчого комітету Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області Волкова Оксана Валентинівна "вголос прочитала заповіти померлій, не надавши їй можливість ознайомитись з ними". В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів порушенням вимог закону щодо форми та посвідчення заповітів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Помилкове зазначення у заповіті, складеному на користь ОСОБА_3, адреси проживання ОСОБА_1, а також порушення секретарем сільської ради вимог щодо своєчасного направлення заповітів до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" не є відповідно до закону підставою для визнання заповітів недійсними. Водночас, дійшовши висновку про відсутність порушень вимог закону щодо форми та посвідчення заповітів, судом першої інстанції помилково зазначено в мотивувальній частині рішення про те, що "секретар виконавчого комітету Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області Волкова О. В. вголос прочитала заповіти померлій, не надавши їй можливість ознайомитись з ними".
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у травні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо того, що заповіт складений із порушенням вимог законодавства, однак дійшов помилкового висновку про те, що це не вплинуло на законність заповітів. Так, суд встановив, що третя особа прочитала уголос текст заповіту, однак не надала можливість ознайомитися із ним спадкодавцю. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов неправомірного висновку про наявність підстав для виключення зазначеної обставини із мотивувальної частини рішення та дійшов необґрунтованого висновку про можливість зміни рішення лише у наведеній частині. Суди не надали належної оцінки висновкам експертизи, відповідно до якої спадкодавець страждала захворюваннями, які зумовлювали неможливість розуміти значення своїх дій під час складання заповіту. Також суди не звернули увагу на те, що у реєстрі були наявні інші заповіти ОСОБА_4, які вона не скасувала, отже посвідчення нових призводило до неоднозначності та невизначеності волевиявлення спадкодавця. Суди не звернули увагу на доводи заявника про нікчемність заповіту, оскільки текст заповіту сама заповідач не прочитала, відповідно він повинен бути посвідченим у присутності свідків.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у травні 2018 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 213 ЦПК України 2004 року, статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1, виданим виконавчим комітетом Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області.
Позивач та ОСОБА_3 є дітьми померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2, виданим Новоєгорівською сільською радою Сахновщанського району Харківської області, та повторним свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3, виданим виконавчим комітетом Новоєгорівської сільської ради Первомайського району Харківської області.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з двох земельних ділянок (паїв), площею 6, 93 га, розташованих на території Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області, що підтверджується державними актами на право приватної власності на землю, за реєстровими номерами 41 та 507, серія та номер яких є відповідно ІУ-ХР 096840, виданим Первомайською райдержадміністрацією Харківської області 13 грудня 2002 року, та ХР №111573, виданим Первомайською райдержадміністрацією Харківської області 26 липня 2003 року.
Позивач подав заяву про прийняття спадщини 26 липня 2016 року, а відповідач ОСОБА_3 20 липня 2016 року, при цьому третьою особою заведена спадкова справа № 249/2016.
Як встановлено у судовому засіданні, померла ОСОБА_4 10 березня 2016 року склала два заповіти на ім`я відповідачів у справі, заповівши їм кожному окремо земельні ділянки (паї), що належали їй за життя.
Зазначені заповіти зареєстровані третьою особою ОСОБА_5 у журналі обліку нотаріальних дій Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області за 2016 рік за номерами 3 та 4 відповідно.
Згідно з відповіддю Харківської філіїДержавного підприємства Міністерства юстиції України "Національні інформаційні системи" від 31 січня 2017 року № 35.2-30/203 заповіт від 10 березня 2016 року № 3 надісланий до зазначеного підприємства як реєстратора заповітів, посвідчених посадовими особами органів місцевого самоврядування, за заявою від 27 липня 2016 року