ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 133/1967/17
провадження № 61-44264св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Козятинська районна міжколгоспна будівельно-пересувна механізована колона № 9,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Козятинської районної міжколгоспної будівельно-пересувної механізованої колони № 9 на постанову апеляційного суду Вінницької області від 9 серпня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Денишенко Т. О., Марчук В. С., Берегового О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Козятинської районної міжколгоспної будівельно-пересувної механізованої колони № 9 про стягнення вихідної допомоги при скороченні, 1 500 гривень, які були незаконно зняті із виплатою індексації та компенсації, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
На обґрунтування позову вказала, що відповідно до наказу № 31 від 10 липня 2017 року її звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників.
В останній день роботи роботодавець не виплатив всіх належних їй сум. Крім того, у наказі № 31 від 10 липня 2017 року не було вказано про виплату вихідної допомоги в розмірі її середнього місячного заробітку відповідно до положень статті 44 КЗпП України.
У день звільнення була не виплачена не тільки вихідна допомога, а й 1 500 гривень, незаконно відраховані з її компенсаційних виплат.
У зв`язку з цим позивач зазначає про наявність підстав для стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення судом.
Вважає свої трудові права порушеними і просить їх захистити.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 травня 2018 року на підставі пункту третього частини першої статті 255 ЦПК України закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 1 500 гривень, що були незаконно відраховані при виплаті індексації та компенсації.
Закриваючи провадження у справі в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Козятинської районної міжколгоспної будівельно-пересувної механізованої колони № 9 про стягнення 1 500 гривень, відраховані при виплаті індексації та компенсації, суд першої інстанції зазначив, що така вимога ОСОБА_1 рішенням апеляційного суду Вінницької області від 03 травня 2017 року у справі № 133/1806/16-ц, що набрало законної сили, у спорі між тими самим сторонами, про той самий предмет уже розглянута і у її задоволенні відмовлено.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 травня 2018 року позов задоволено частково. Стягнено з Козятинської районної міжколгоспної будівельно-пересувної механізованої колони № 9 на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 1 610 гривень, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 17 468,50 гривень; на користь держави стягнено судовий збір у розмірі 1 066,66 гривень.
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 9 серпня 2018 року скасовано ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 травня 2018 року про закриття провадження у справі, справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції закрив провадження у справі без належної перевірки, чи є тотожним предмет спору та підстави заявленої вимоги у цьому позові, і вимоги, вирішеної 3 травня 2017 року рішенням апеляційного суду Вінницької області у справі № 133/1806/16-ц.
Апеляційний суд врахував, що у рішенні від 3 травня 2017 року у справі № 133/1806/16-ц, відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про повернення безпідставно відрахованих коштів, суд апеляційної інстанції зробив єдиний висновок, що така вимога заявлена не у спосіб, визначений КЗпП України, а суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, не надав правової оцінки способу захисту права, заявленого позивачем у даній справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У вересні 2018 року подана касаційна скарга Козятинської районної міжколгоспної будівельно-пересувної механізованої колони № 9, підписана адвокатом Шевчуком А. А., у якій заявник просить скасувати постанову апеляційного суду Вінницької області від 9 серпня 2018 року та залишити в силі ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 травня 2018 року про закриття провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права.
На думку заявника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України, у результаті чого дійшов помилкового висновку про скасування ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, яка є законною і обґрунтованою.
Вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 , які розглядалися у справах № 133/1806/16-ц та № 133/1967/17, є тотожними, оскільки в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору.
Позиція інших учасників справи
У січні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому послалася на безпідставність її доводів. Вказала, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.
Зазначила, що суд першої інстанції безпідставно закрив провадження у справі щодо позовної вимоги про стягнення 1 500 гривень, які були незаконно відраховані.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2018 року поновлено Козятинській районній міжколгоспній будівельно-пересувній механізованій колоні № 9 строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду Вінницької області від 9 серпня 2018 року; касаційну скаргу залишено без руху та надано десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Відповідно до наказу № 31 від 10 липня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників; в наказі роботодавець не вказав про виплату позивачу вихідної допомоги, що є гарантією при скороченні посади.
Відповідач при скороченні посади ОСОБА_1 в останній день її роботи не виплатив всіх належних позивачу сум, а саме вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку, як це передбачено статтею 44 КЗпП України, згідно якої працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (від 15 січня 2020 року № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.