ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 522/4893/16-ц
провадження № 61-24св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом- Одеська міська рада,
відповідач за первіснимпозовом - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 липня 2017 року, ухвалене у складі судді Чернявської Л. М., та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Кононенко Н. А., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року Одеська міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_1 про визнання спадщини, яка залишилась після ОСОБА_2,
відумерлою.
В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, після її смерті відкрилась спадщина, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1, яка належала їй на праві приватної власності.
Місцем відкриття спадщини є м. Одеса.
Посилаючись на зазначене, а також на відсутність спадкоємців, Одеська міська рада просила визнати спадщину відумерлою, передати вказану квартиру у власність територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради та встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого це рішення є підставою для реєстрації Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції права власності за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради.
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до Одеської міської ради, в якому просив встановили факт його проживання однією сім`єю зі спадкоємцем.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, після якої відкрилась спадщина, що складається з квартири АДРЕСА_1 . Позивач вказував на те, що з 2007 року до дня смерті ОСОБА_2 вони проживали однією сім`єю, разом вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом та мали єдиний родинний бюджет.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив встановити факт його проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 у період з 2007 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ним право на спадкування за законом у четверту чергу спадкоємців.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 липня 2017 року позов Одеської міської ради задоволено.
Визнано відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , і складається з квартири АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцеві на праві приватної власності та розташованої на території територіальної громади м. Одеси.
Вказану відумерлу спадщину - квартиру - передано у власність територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Встановлено порядок виконання рішення суду, відповідно до якого це рішення є підставою для реєстрації Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції права власності за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до копії спадкової справи № 296/2013, заведеної Другою одеською нотаріальною конторою 29 жовтня 2013 року, із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 ; інших звернень щодо успадкування майна ОСОБА_2 до нотаріальної контори не надходило.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції вказував на те, що ОСОБА_1 належними і допустимими доказами не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Встановивши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали за різними адресами, а саме ОСОБА_1 згідно довідки, виданої КП "ЖКС "Порто-Франківський", проживав та був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2, а ОСОБА_2 у тому ж будинку, проте в квартирі АДРЕСА_1, дійшов висновку про недоведеність проживання позивача за зустрічним позовом разом зі спадкодавцем однією сім`єю і, як наслідок, відмовив у зустрічному позові.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 липня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічно і повно встановлених обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У вересні 2018 року ОСОБА_1 подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення є незаконними та необґрунтованими, постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, не надали належної оцінки зібраним у справі доказам, що, на думку заявника, призвело до неправильного вирішення справи.
Посилався на те, що з 2007 року він постійно проживав разом з ОСОБА_2 і після її смерті звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому заявник вважає, що прийняв спадщину у відповідності до вимог частини третьої статті 1268 ЦК України.
Також вказував на залишення поза увагою судів статті 1264 ЦК України, відповідно до якої у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Посилаючись на зазначене, просив судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд для суду першої інстанції для встановлення фактичних обставин справи, які мають значення.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2018 року відкрито касаційне провадження.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала їй на праві приватної власності.
З копії спадкової справи № 296/2013, заведеної Другою одеською нотаріальною конторою 29 жовтня 2013 року, суди встановили, що із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 . Інших заяв до нотаріальної контори не надходило.
З довідки № 1, виданої КП "ЖКС "Порто-Франківський" 24 жовтня 2013року та довідки № 1 від 22 листопада 2014 року суди також встановили, що ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 проживав і був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 за тією ж адресою.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460 IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 5 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у тій же редакції Кодексу).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційних скарг, суд дійшов висновку до таких висновків.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).