ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 200/15125/15ц
провадження № 61-7141св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", поданою його представником Босенком Максимом Миколайовичем, на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2017 року, ухвалене у складі судді Женеску Е. В., та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року, прийняту колегією у складі суддів:Максюти Ж. І.,Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП "Факторинг Україна") звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому просило стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором № ML-300/0164/2007 від 6 квітня 2007 року та за кредитним договором № ML-300/2030/2006 від 7 вересня 2006 року в розмірі 1 026 698,84 грн, а також відшкодувати судові витрати у розмірі 3 654 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 6 квітня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є ТОВ "ОТП "Факторинг Україна", таОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML-300/0164/2007, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 67 330 доларів США зі сплатою процентів у вигляді плаваючої процентної ставки 13,99% плюс FIDR. Строк дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
7 вересня 2006 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML-300/2030/2006, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 89 690 доларів США зі сплатою процентів у вигляді плаваючої процентної ставки у розмірі 5,99% річних плюс FIDR з кінцевим терміном повернення 7 вересня 2028 року.
6 квітня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-300/0164/2007, яким вона поручилася солідарно з ОСОБА_1 відповідати за виконання зобов`язань за кредитним договором № ML-300/0164/2007 від 6 квітня 2007 року.
7 вересня 2006 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-300/1377/2006, відповідно до умов якого вона поручилася солідарно з ОСОБА_1 відповідати за виконання зобов`язань за кредитним договором № ML-300/2030/2006 від 7 вересня 2006 року.
Позивач виконав умови договорів, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти. За умовами кредитних договорів, боржник зобов`язувався забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих процентів за користування кредитами. Проте ОСОБА_1 не виконав умови договорів у частині виплати періодичних платежів на погашення кредитів, у зв`язку з чим на 18 вересня 2015 року виникла заборгованість за двома кредитними договорами у розмірі 1 026 698,84 грн.
У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитних договорів щодо повернення кредитних коштів, позивач відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитних договорів використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за вказаними кредитними договорами, надіславши їм письмові вимоги від 24 грудня 2008 року, від 6 березня 2009 року та від 21 травня 2010 року про дострокове повернення всієї суми кредитів й пов`язаних із ними платежів протягом 30-ти календарних днів з дати одержання цієї вимоги. Вказані письмові вимоги відповідачами отримано.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що, пред`явивши 24 грудня 2008 року, 6 березня 2009 року, 21 травня 2010 року вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитами, сплату процентів за користування ними та пені, позивач відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредитів та платежів за ними почався з наступного дня від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту. Позивачем пропущена трирічна позовна давність, про застосування якої заявлено відповідачами.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У лютому 2018 року ТОВ "ОТП "Факторинг Україна", в інтересах якої діяв ОСОБА_3, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення є незаконними і необґрунтованими, ухвалені з порушенням норм процесуального права. Заявник посилається на недостовірність досудових вимог про дострокове повернення всієї суми кредиту, на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку про зміну строку договорів; суди не дослідили та не оцінили письмові докази у справі належним чином, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.
Позиція інших учасників справи
У березні 2018 року ОСОБА_1 надіслав заперечення на касаційну скаргу, у яких наведені у ній доводи вважає необґрунтованими та безпідставними. Досудові вимоги додано ТОВ "ОТП "Факторинг Україна" до позовної заяви при її поданні до суду, про що свідчить перелік додатків до неї, відповідність їх копій оригіналам засвідчив представник позивача ОСОБА_4, який у судовому засіданні підтвердив обставини щодо направлення досудових вимог. Представником позивача не надано жодного належного доказу спростування таких обставин.
Провадження в суді касаційної інстанції
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Обставини справи, які встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 6 квітня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", таОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML-300/0164/2007, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 67 330 доларів США зі сплатою процентів у вигляді плаваючої процентної ставки 13,99% плюс FIDR з кінцевим терміном повернення 6 квітня 2017 року.
7 вересня 2006 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML-300/2030/2006, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 89 690 доларів США зі сплатою процентів у вигляді плаваючої процентної ставки у розмірі 5,99% річних плюс FIDR з кінцевим терміном повернення 7 вересня 2028 року.
6 квітня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-300/0164/2007, яким вона поручилася солідарно з ОСОБА_1 відповідати за виконання зобов`язань за кредитним договором № ML-300/0164/2007 від 6 квітня 2007 року.
7 вересня 2006 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-300/1377/2006, відповідно до умов якого вона поручилася солідарно з ОСОБА_1 відповідати за виконання зобов`язань за кредитним договором № ML-300/2030/2006 від 7 вересня 2006 року.
ОСОБА_1 не виконував умови кредитних договорів у частині сплати періодичних платежів на погашення кредитів, у зв`язку із чим на 18 вересня 2015 року виникла заборгованість за двома кредитними договорами у розмірі 1 026 698,84 грн.
Судами також установлено, що позивач 24 грудня 2008 року, 6 березня 2009 року, 21 травня 2010 року надіслав відповідачам вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитами, сплату процентів за користування ними та пені протягом 30 календарних днів з дати одержання цієї вимоги, які відповідачі отримали.
Відповідачі у суді першої інстанції заявили клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.