ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 520/6412/17 провадження № 61-421св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Третя одеська державна нотаріальна контора,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2017, ухвалене у складі судді Васильків О. В., та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 6 грудня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Третьої одеської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2, про визнання дій нотаріуса неправомірними та скасування посвідчувального напису про справжність підпису, здійсненого на заяві про прийняття спадщини.
Позов обґрунтовано тим, що вона є дочкою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя мати склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Глуханчук І. В., зареєстрований за № 4-429, яким все своє майно заповідала своєму сину - ОСОБА_2 . Про існування заповіту позивачеві не було відомо, тому 22 липня 2009 року вона звернулась до Третьої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після матері. 14 серпня 2009 року до цієї ж нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2 . Державний нотаріус Третьої одеської державної нотаріальної контори Різой Н. В. прийняла дану заяву та засвідчила справжність підпису ОСОБА_2 на цій заяві на підставі паспорта серії НОМЕР_1 . Однак у вказаному паспорті була відсутня фотокартка особи, яка підлягає вклеюванню при досягненні особою 45-річного віку. Така фотографія до паспорту ОСОБА_2 була вклеєна тільки у листопаді 2010 року.
Вважаючи, що особа ОСОБА_2 посвідчена за недійсним паспортом, просила визнати дії нотаріуса неправомірними та скасувати посвідчувальний напис про встановлення справжності підпису ОСОБА_2 на заяві про прийняття спадщини, вчинений 14 серпня 2009 року державним нотаріусом Третьої одеської нотаріальної контори Різой Н. В.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції та мотиви їх прийняття
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що у провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/12856/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета позову, - Третя одеська державна нотаріальна контора, про визнання заяви про прийняття спадщини недійсною. Ухваленим у цій справі рішенням суду першої інстанції від 30 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2017 року, відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 .
Апеляційним судом, крім іншого, встановлено, що 14 серпня 2009 року ОСОБА_2, особа якого встановлена державним нотаріусом за паспортом громадянина України, який не містив фотокартку при досягненні 45-річного віку, звернувся до Третьої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після матері і заяву про відмову від спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він до нотаріальної контори не надав. Заява про прийняття спадщини ОСОБА_2 подана ним особисто і відповідає його волевиявленню, а встановлення особи державним нотаріусом за паспортом громадянина України, який не містив фотокартку при досягненні 45-річного віку, може бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення до нотаріуса, а не підставою для визнання даного правочину недійсним.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 6 грудня 2017 року рішення Київського районного суду м. Одеса від 21 вересня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими судом в судовому засіданні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2017 року ОСОБА_1 подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 6 грудня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не з`ясували фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, а саме не врахували, що посвідчення нотаріусом особи ОСОБА_2 відбулось за недійсним паспортом, не визначились з характером правовідносин та неправильно застосували норми матеріального права, порушили норми процесуального права, закріплені у статтях 212-213 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час вирішення справи, щодо оцінки та дослідження доказів, законності та обґрунтованості рішення суду.
Позиція інших учасників справи
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишити без змін. Посилався на те, що судові рішення є законними та обґрунтованими, відповідають встановленим фактичним обставинам. Так, він після смерті матері 14 серпня 2009 року з метою оформлення своїх спадкових прав звернувся до Третьої одеської державної нотаріальної контори особисто, подав заяву про прийняття спадщини. Ця заява зареєстрована за № 3252 та відкрита спадкова справа за № 1164/09. Справжність його підпису перевірено нотаріусом Різой Н. В., особа встановлена за паспортом НОМЕР_1 . Суди, встановивши, що посвідчення особи заявника проведено нотаріусом за паспортом, в який не вклеєна фотокартка при досягненні 45-річного віку, дійшли висновку, що ці дії нотаріуса можуть бути підставою для застосування до нотаріуса дисциплінарного стягнення, проте не є підставою для скасування посвідчувального напису.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Глуханчук І. В. за реєстровим № 4-429, яким все своє майно заповідала своєму сину ОСОБА_2 14 серпня 2009 року до Третьої одеської державної нотаріальної контори звернувся Рабченюк С. Г. з заявою про прийняття спадщини, яку державний нотаріус Третьої одеської державної нотаріальної контори Різой Н. В. прийняла і засвідчила справжність підпису ОСОБА_2 на цій заяві на підставі паспорта серії НОМЕР_1 . Однак у вказаному паспорті була відсутня фотокартка особи, яка підлягає вклеюванню при досягненні особою 45-річного віку.
Суди, встановивши, що посвідчення особи заявника проведено нотаріусом за паспортом, у якому не вклеєна фотокартка при досягненні 45-річного віку, дійшли до висновку, що ці дії нотаріуса можуть бути підставою для застосування до нотаріуса дисциплінарного стягнення, проте не є підставою для скасування посвідчувального напису.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у тій редакції Кодексу).