Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
місто Київ
справа № 760/11781/16-ц
провадження № 61-46818св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 28 серпня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у складі судді Семенюк Т. А. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 28 серпня 2018 року про повернення апеляційної скарги у складі судді Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
ОСОБА_1 у липні 2017 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 липня 2016 року відкрито провадження у справі.
Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування шкоди, завданої злочином, суму у розмірі 248 214, 12 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 13 лютого 2018 року звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення від 14 грудня 2017 року.
Також 26 березня 2018 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 11 липня 2016 року про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29 березня 2018 року матеріали апеляційної скарги на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 11 липня 2016 року про відкриття провадження у справі повернуто ОСОБА_2 ..
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29 березня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 14 грудня 2017 року відмовлено. Роз`яснено, що рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня постановлення цієї ухвали.
ОСОБА_2 , не погодившись із судовими рішеннями суду першої інстанції, 28 квітня 2018 року засобами поштового зв`язку направила до Апеляційного суду міста Києва через Солом`янський районний суд міста Києва апеляційну скаргу на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, а 02 травня 2018 року подала апеляційну скаргу на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 11 липня 2016 року про відкриття провадження у справі, заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року та ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 29 березня 2018 року.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, зокрема для надання нових редакцій апеляційних скарг із зазначенням окремо процесуального документа, який оскаржується.
Також ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року залишено без руху та надано строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, зазначивши у ній поважні підстави для поновлення строку.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 "на ухвалу Солом`янського районного суду міста" визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що на виконання вимог ухвали Апеляційного суду міста Києва від 18 червня 2018 року заявником 01 серпня 2018 року направлено заяву про усунення недоліків, проте нових редакцій апеляційних скарг суду не надано.
Іншою ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28 серпня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що на виконання вимог ухвали Апеляційного суду міста Києва від 18 червня 2018 року 01 серпня 2018 року заявник звернулася до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що вона перебувала на лікарняному, а тому не могла вчасно подати апеляційну скаргу. Заявник отримала копію ухвали Солом`янського районного суду міста Києва
від 29 березня 2018 року (про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення) 29 березня 2018 року, відтак останнім днем подачі апеляційної скарги було 10 квітня 2018 року. Докази неможливості подання апеляційної скарги на заочне рішення у період з 29 березня 2018 року до 10 квітня 2018 року заявником суду не надано, у зв`язку із чим апеляційний суд вважав підстави, зазначені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у листопаді 2018 року, ОСОБА_2 просить скасувати дві ухвали Апеляційного суду міста Києва від 28 серпня 2018 року, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема правила статті 358 ЦПК України. Також вважає ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення апеляційної скарги взаємовиключними.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 02 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційні скарги у справі, що переглядається, подані у 2018 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі, щодо оскарження ухвали Апеляційного суду міста Києва від 28 серпня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до підпункту 13 пункту першого розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
За правилами частини першої статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
В оцінці доводів касаційної скарги Верховний Суд врахував, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29 березня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 14 грудня 2017 року відмовлено. Роз`яснено, що рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня постановлення цієї ухвали.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Отже, роз`яснюючи право на апеляційне оскарження зазначеного рішення суду першої інстанції, цей суд визначив, що таке судове рішення підлягає оскарженню протягом 30 днів з дня постановлення ухвали про відмову у перегляді заочного рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.