1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

10 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 756/13425/16

провадження № 61-43611св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - адвокат Кулешір Світлана Орестівна,

відповідачі: публічне акціонерне товариство "Омега-Банк", товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",

третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 квітня 2018 року у складі судді Тітова М. Ю. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 24 липня 2018 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Омега-Банк" (далі - ПАТ "Омега-Банк"), товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс"), товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання правочинів недійсними.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 03 березня 2008 року між нею та відкритим акціонерним товариством "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега-Банк", укладено кредитний договір № 1003/0308/55-003, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 31 900 доларів США, зі сплатою 11,9 % річних та строком повернення до 03 березня 2018 року.

28 листопада 2012 року ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" уклали договір факторингу про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором. Цього ж дня ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" уклали договір факторингу про передачу прав відступлення за кредитними договорами, на підставі якого право вимоги за кредитним договором від 03 березня 2008 року № 1003/0308/55-003 перейшло до ТОВ "Кредитні ініціативи".

Зазначала, що вона є споживачем кредитних та фінансових послуг, за отримані в кредит кошти придбала квартиру АДРЕСА_1, а тому ПАТ "Сведбанк" не мав законних підстав для відступлення права вимоги за споживчим кредитним договором ТОВ "ФК "Вектор Плюс", який, в свою чергу, не мав підстав відступати своє право вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи".

Крім того, вказувала, що ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" на час укладення спірних договорів не мали права здійснювати операції з валютою у зв`язку з відсутністю у них відповідної ліцензії.

З урахуванням викладеного вважає, що договори факторингу не відповідають вимогам законодавства України, Конвенції про міжнародний договір, розпорядженню Держфінпослуг від 03 квітня 2009 року № 231.

Позивач просила визнати недійсними договори факторингу: від 28 листопада 2012 року № 15, укладений між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс", та від 28 листопада 2012 року, укладений між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи", в частині передачі споживчого кредитного договору від 03 березня 2008 року № 1003/0308/55-003.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 02 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 24 липня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із недоведеності позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову про визнання оспорюваних договорів факторингу недійсними, неповно з`ясували обставини справи, не врахували, що ці договори не відповідають вимогам чинного законодавства, висновки судів не відповідають дійсним обставинам справи.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Омега-Банк", ТОВ "ФК "Вектор Плюс", ТОВ "Кредитні ініціативи", третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання правочинів недійсними.

Витребувано із Оболонського районного суду міста Києва справу № 756/13425/16.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 03 березня 2008 року ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега-Банк", та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1003/0308/55-003, згідно з яким остання отримала кредит у сумі 31 900 доларів США зі сплатою 11,9% річних та строком повернення до 03 березня 2018 року.

28 листопада 2012 року ПАТ "Сведбанк", правонаступник ВАТ "Сведбанк", та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" уклали договір факторингу № 15, згідно з яким ПАТ "Сведбанк" відступило, а ТОВ "ФК "Вектор Плюс" набуло права вимоги за вказаним кредитним договором.

Цього ж дня ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" уклали договір факторингу, відповідно до якого ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відступило свої права вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи" за кредитним договором від 03 березня 2008 року № 1003/0308/55-003.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частини перша та друга статті 203 ЦК України).


................
Перейти до повного тексту