Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 153/456/17
провадження № 61-2802св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Ямпільська міська рада Вінницької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 17 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Сала Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Ямпільська міська рада Вінницької області, про визнання права власності за набувальною давністю.
Позов мотивовано тим, що 10 березня 1984 року вона уклала з ОСОБА_4 в усній формі договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_4 продала їй 23/50 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначена частина житлового будинку з надвірними будівлями належала ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 14 вересня 1982 року.
Вони з ОСОБА_4 мали намір оформити указаний правочин нотаріально, але ОСОБА_4 захворіла та ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
Після смерті ОСОБА_4 вона разом зі своїм сином ОСОБА_5 продовжувала проживати у вищевказаному будинку.
ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_4 та йому було відомо про відчуження частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На момент звернення до суду з цим позовом вона продовжує проживати у вказаному житловому будинку, добросовісно та безперервно володіє й відкрито користується ним, надвірними будівлями та земельною ділянкою, доглядає за будинком та утримує його.
Ямпільським бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на її ім`я, з якого вбачається, що самочинне будівництво відсутнє, будинок та інші господарські будівлі не є аварійними та придатні до користування.
Вона зверталась до Ямпільської міської ради з клопотанням про визнання за нею права власності на вказане домоволодіння, оскільки понад 10 років безперервно користується указаним нерухомим майном, однак Ямпільською міською радою їй відмовлено у визнанні права власності.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на 23/50 частини житлового будинку з належними до цієї частини надвірними будівлями, які розташовані на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 29 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 23/50 частини житлового будинку, з належними до цієї частини надвірними будівлями, загальною площею 53,8 кв. м, житловою площею 29,4 кв. м, допоміжною площею 24,4 кв, м, від усього житлового будинку, загальною площею 88,3 кв. м, житловою площею 53,1 кв. м, допоміжною площею 35,2 кв. м, та на прибудову до 23/50 частини житлового будинку літ. "А1", сходи літ. "а1", сходи літ. "а2", сарай літ. "а3", огорожу № 1, хвіртку металеву № 2, хвіртку дерев`яну АДРЕСА_2 .
Знято арешт із житлового будинку з належними до будинку надвірними будівлями та земельну ділянку відповідно до технічного паспорта на 23/50 частини житлового будинку АДРЕСА_1, який був накладений 24 травня 2017 року на підставі ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач добросовісно заволоділа житловим будинком з господарськими спорудами та продовжує відкрито та безперервно володіти цим майном більше 10 років, а тому набула право власності на це майно. Крім того, суд відповідно до частини четвертої статті 174 ЦПК України 2004 року прийняв визнання позову відповідачем.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 17 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 29 вересня 2017 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що на момент смерті ОСОБА_4 її дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, була неповнолітньою і мала право на спадкування майна, яке входило до складу спадщини.
Суд першої інстанції без належного з`ясування питання про осіб, які вправі заявити вимоги щодо спірного майна, розглянув справу за участю ОСОБА_2, який не є належним відповідачем.
Крім того, позивачкою не надано належних і допустимих доказів, які б вказували на те, що вона безперервно, протягом не менш ніж десять років, володіє спірним нерухомим майном.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_3 є спадкоємцем ОСОБА_4 є помилковим та спростовується матеріалами справи. Апеляційний суд неправильно встановив характер правовідносин, які склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, оскільки не врахував наявність беззаперечних доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 добросовісно та відкрито володіє спірною частиною житлового будинку з 1984 року. Також суд проігнорував вимоги статті 344 ЦК України. Висновки апеляційного суду про те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі, є помилковими, оскільки на момент звернення до суду з цим позовом у ОСОБА_1 не було відомостей про особу ОСОБА_3 як спадкоємиці ОСОБА_4 .
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу відповідач та треті особи до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 17 листопада 2017 року, витребувано з Ямпільського районного суду Вінницької області цивільну справу № 153/456/17.
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Ямпільська міська рада Вінницької області, про визнання права власності за набувальною давністю призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Згідно з копією договору дарування від 14 вересня 1982 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_4 23/50 частини житлового будинку з належними до цієї частини надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 05 квітня 2017 року (а. с. 17).
Із відповіді Ямпільської державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса Ямпільського районного нотаріального округу Вінницької області на запит про надання інформації зі спадкового реєстру відомо, що згідно з архівними даними заяви про прийняття чи відмову від спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 до нотаріальної контори не подавалися, спадкову справу не заведено (а. с. 32-34).
30 березня 2017 року на ім`я ОСОБА_1 було виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок на АДРЕСА_1 (а. с. 8-11).
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 28 березня 2017 року ОСОБА_1 та її син ОСОБА_6 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13-14).
Встановлено, що право власності на 23/50 частини житлового будинку з належними до цієї частини надвірними будівлями, які знаходяться на АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_4, що підтверджується повідомленням КП "Ямпільське районне бюро технічної інвентаризації" (а. с. 46).
Із інвентарної справи відомо, що ОСОБА_4 була видана довідка-характеристика для представлення до Ямпільської державної нотаріальної контори з метою відчуження частини будинку на АДРЕСА_1 . Відповідно до короткої технічної характеристики була визначена дійсна вартість цього житлового будинку.
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 його батьками були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а. с. 18).
Із витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відомо, що батьками ОСОБА_9 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а. с. 19).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 05 квітня 2017 року ОСОБА_9 змінила прізвище на " ОСОБА_3 " після реєстрації шлюбу (а. с. 15).
ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 (копія свідоцтва про народження
серії НОМЕР_3, а. с. 42).
Із довідки МСЕК № 070033 встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є інвалідом ІІ групи з дитинства (а. с. 43).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.