ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 487/2596/17
провадження № 61-123св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області,
відповідач - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 3 жовтня 2017 року, ухвалене у складі судді Нікітіна Д. Г., та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 29 листопада 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Темнікової В. І., Бондаренко Т. З., Лисенка П. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, звернулося з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 16 622,80 грн.
Позов обґрунтований тим, що16 березня 2015 року відповідач звернулася з заявою про призначення пенсії за віком, надала копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 6 лютого 2011 року Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, за яким її місцем реєстрації заявника з 6 лютого 2001 року є квартира АДРЕСА_1 .
9 серпня 2016 року до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва надійшов електронний лист Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому зазначено, що за інформацією Міністерства фінансів України паспорт ОСОБА_1 із відповідним серійним номером обліковуються компетентними органами як втрачений або вкрадений. Відділ адресно-довідкової роботи управління Державної міграційної служби України (далі - УДМС України) повідомив, що відповідач серед зареєстрованих за місцем проживання в Миколаївській області не значиться та у 2003 році оформлювала виїзд на постійне проживання до Німеччини.
Враховуючи зазначену інформацію, управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва 19 вересня 2016 року прийнято рішення № 72/5 про призупинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 1 жовтня 2016 року.
8 грудня 2016 року Заводський районний відділ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області повідомив управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва, що особа відповідача документувалася паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, виданим 6 лютого 2001 року Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, який вважається втраченим, та паспортом громадянина України серії НОМЕР_2, виданим 29 липня 2003 року Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області замість втраченого.
Проте цей паспортний документ також є недійсним та списаний у зв`язку з виїздом ОСОБА_1 на постійне місце проживання до Федеративної Республіки Німеччина.
Оскільки Україною не укладено міжнародного договору з Федеративною Республікою Німеччина щодо виплати пенсії за на час проживання пенсіонера за кордоном, позивач з посиланням на статті 49, 51 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" просив стягнути з ОСОБА_1 як такі, що нараховані та виплачені їй безпідставно, грошові кошти у загальній сумі 16 622,80 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 3 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності зловживань ОСОБА_1, її вини чи недобросовісності при поданні документів для призначення пенсії за віком.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області відхилено, рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 3 жовтня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції керувався статтею 1215 ЦК України, виходив з недоведеності факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів чи наявності рахункової помилки та погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2017 року Центральне об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області звернулося з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 3 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 29 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що при зверненні з заявою для призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 пред`явила недійсний паспорт та приховала факт проживання за кордоном, а отже свідомо надала недостовірні відомості.
Заявник зазначає, що Україна не укладала міжнародного договору з Федеративною Республікою Німеччина про виплату пенсії пенсіонерам під час їх перебування за кордоном, тому виплата відповідачу здійснена безпідставно.
Провадження в суді касаційної інстанції
Касаційна скарга Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області подана 14 грудня 2017 року.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року задоволено заяву Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області і замінено його на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 16 березня 2015 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Заводському районі міста Миколаєва, правонаступником якого є внаслідок реорганізації Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва та Миколаївської області, і отримує пенсію за віком.
При зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідач пред`явила паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 6 лютого 2011 року Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, відповідно до якого її місцем реєстрації з 6 лютого 2001 року є квартира АДРЕСА_1 .
9 серпня 2016 року Міністерство фінансів України повідомило позивача про те, що паспортні дані щодо відповідача обліковуються компетентними органами як втрачені або вкрадені.
З повідомлення відділу адресно-довідкової роботи управління Державної міграційної служби України від 12 вересня 2016 року суди встановили, що ОСОБА_1 серед зареєстрованих у Миколаївській області не значиться і у 2003 році оформлювала документи про виїзд на постійне проживання до Федеративної Республіки Німеччина.
19 вересня 2019 року управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва прийняло рішення № 72/5 про призупинення з 1 жовтня 2016 року виплати пенсії відповідачу
8 грудня 2016 року Заводський РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області повідомив управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва, що особа ОСОБА_1 документувалася паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, виданим 6 лютого 2001 року Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, який вважається втраченим, та паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 29 липня 2003 року Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області замість втраченого, який недійсний і списаний у зв`язку з виїздом відповідача на постійне місце проживання за межі України.
Обставин, які б свідчили про недобросовісність відповідача при зверненні 16 березня 2015 року до управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі міста Миколаєва з заявою про призначення пенсії за віком, у розумінні статті 1212 ЦК України, судами попередніх інстанцій не встановлено.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакціїЗакону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Статтею 10 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, встановлювалося, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 11 ЦПК України у тій же редакції суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.