ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 758/5355/17
провадження № 61-741св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, фізична особа-підприємець ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національна поліція України, Міністерство внутрішніх справ України,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою його представником - адвокатом Салатюком Дмитром Васильовичем, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 3 серпня 2017 року, ухвалене у складі судді Зарицької Ю. Л., та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Білич І. М., Шахової О. В., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національна поліція України, Міністерство внутрішніх справ України, про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у публічному виступі поширив щодо нього інформацію наступного змісту: "...Это надо видеть, какая у них система... Среди бела дня, среди..., в центре Украины..., вот целая система организована. Абсолютно мафиозная. Нет ни одного полицейского... Потому что полиция берет 100 тысяч долларов в день, чтобы закрывать на это глаза. И это делится между ОСОБА_1, часть между прокуратурой, часть - местным властям"; "...Зарабатывает таможня, ОСОБА_1, прокуратура, СБУ, все, кто крышует, местный губернатор и облсовет".
Зазначений виступ розміщений в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ; володільцем відповідного доменного імені є фізична особа-підприємець ОСОБА_3 .
Також цей відеозапис розміщений на офіційному каналі ОСОБА_2 на Інтернет-ресурсі Youtube за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він відкритий для перегляду необмеженому колу осіб як на території України, так і за її межами.
ОСОБА_1 зазначає, що поширена ОСОБА_2 інформація є неправдивою та недостовірною, а також порочить його честь, гідність та шкодить діловій репутації, так як фактично є прямим обвинуваченням у злочинних діях, а саме у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, що не відповідає дійсності та є брехнею.
Посилаючись на викладене, просив:
- визнати недостовірною і такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію наступного змісту: "...Это надо видеть, какая у них система... Среди бела дня, среди..., в центре Украины..., вот целая система организована. Абсолютно мафиозная. Нет ни одного полицейского... Потому что полиция берет 100 тысяч долларов в день, чтобы закрывать на это глаза. И это делится между ОСОБА_1, часть между прокуратурой, часть - местным властям"; "...Зарабатывает таможня, ОСОБА_1, прокуратура, СБУ, все, кто крышует, местный губернатор и облсовет";
- зобов`язати ОСОБА_2 і фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 спростувати цю інформацію шляхом розміщення в мережі Інтернет на тому ж веб-сайті протягом 10 календарних днів після набрання законної сили рішенням суду у даній справі відеозапису спростування із виступом ОСОБА_2, у якому він оголосить резолютивну частину судового рішення із зазначенням, що поширена ним інформація є недостовірною і такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію позивача;
- зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 протягом 10 календарних днів після набрання законної сили рішенням суду видалити з веб-сайта відеозапис із виступом ОСОБА_2, розміщений за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 3 серпня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано недостовірною і такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у виступі, оприлюдненому на веб-сайті "ІНФОРМАЦІЯ_5 ", а саме: "... полиция берет 100 тысяч долларов в день, чтобы закрывать на это глаза. И это делится между ОСОБА_1, часть между прокуратурой, часть - местным властям"; "зарабатывает таможня, ОСОБА_1, прокуратура, СБУ, все, кто крышует местньй губернатор и облсовет".
Зобов`язано ОСОБА_2 спростувати зазначену недостовірну інформацію у той же спосіб, у який її поширено, а саме шляхом розміщення в мережі Інтернет на веб-сайті "ІНФОРМАЦІЯ_5"протягом 10 календарних днів після набрання законної сили рішенням суду у даній справі відеозапису, в якому ОСОБА_2 належить оголосити резолютивну частину судового рішення із зазначенням, що розповсюджена ним інформація є недостовірною і такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 .
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що поширена ОСОБА_2 інформація є фактичними твердженнями про вчинення ОСОБА_1 злочинних дій, проте її достовірність та відповідність дійсності ОСОБА_2 не довів, що є підставою для визнання такої інформації недостовірною та спростування у спосіб, в який вона поширена.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, суд першої інстанції послався на те, що ця особа не є власником веб-сайту "ІНФОРМАЦІЯ_5", оскільки останній, здійснюючи свою підприємницьку діяльність, зареєстрував відповідне доменне ім`я на замовлення іншої особи за грошову винагороду на підставі цивільно-правового договору.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Подільського районного суду м. Києва від 3 серпня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо недостовірності поширеної ОСОБА_2 інформації та наявності правових підстав для її спростування, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічно і повно з`ясованих обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив рішення Подільського районного суду м. Києва від 3 серпня 2017 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року у відповідній частині скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних частинах ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що спірна інформація є його оціночними судженнями, а не фактичними твердженнями, тому відповідно до Закону України "Про інформацію" не підлягає спростуванню.
Вказує, що ОСОБА_1 є публічною особою і межа допустимої критики його діяльності є ширшою, ніж щодо окремої пересічної особи.
На думку заявника, суди допустили неповноту судового розгляду, так як не встановили дійсного власника веб-сайту "ІНФОРМАЦІЯ_5".
Ухвалою Верховного Суду від 2 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція інших учасників справи
У січні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому послався на безпідставність її доводів. Вказав, що поширена ОСОБА_2 інформація є не оціночними судженнями, а фактичними твердженнями, які можуть бути перевірені на предмет достовірності, так як вона містить прямі посилання на вчинення ним злочинних дій; ця інформація є не критикою його діяльності, а прямим обвинуваченням у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень.
Також у січні 2018 року відзив на касаційну скаргу подало Міністерство внутрішніх справ України і вказало, що висловлювання ОСОБА_2 є фактичними ствердженнями про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, так як не містить мовних засобів, що характерні для інформації, висловленої у формі припущення. За таких обставин, враховуючи недостовірність поширеної інформації, вважало судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті "ІНФОРМАЦІЯ_5" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 та на веб-сайті "Youtube" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 розміщено відеозапис виступу ОСОБА_2, під час якого він повідомив, зокрема, наступне: "...Это надо видеть, какая у них система... Среди бела дня, среди..., в центре Украины..., вот целая система организована. Абсолютно мафиозная. Нет ни одного полицейского... Потому что полиция берет 100 тысяч долларов в день, чтобы закрывать на это глаза. И это делится между ОСОБА_1, часть между прокуратурой, часть - местным властям"; "...Зарабатывает таможня, ОСОБА_1, прокуратура, СБУ, все, кто крышует, местный губернатор и облсовет".
Вказані відеозаписи перебувають у вільному доступі для необмеженої кількості осіб та викликали значний суспільний резонанс, про що свідчить посилання на ці виступи інших засобів масової інформації, в тому числі Інтернет-видань, а також коментарі фізичних осіб.
Згідно з листом Генеральної прокуратури України від 14 лютого 2017 року з лютого 2014 року по теперішній час у провадженні слідчих Генеральної прокуратури України та територіальних прокуратур кримінальних проваджень за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень не перебувало і не перебуває.
Обставин, які б свідчили про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань будь-яких відомостей щодо вчинення у 2015-2016 роках ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, оголошення йому підозри про вчинення кримінального правопорушення або ухвалення щодо нього обвинувального вироку у будь-якій кримінальній справі, судами не встановлено.
Також суди встановили, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не є власником веб-сайту "ІНФОРМАЦІЯ_5 ", а зареєстрував вказане доменне ім`я у ході своєї підприємницької діяльності на замовлення іншої особи за грошову винагороду.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзивів на неї, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів.
Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.