Постанова
Іменем України
13 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 303/3794/18-ц
провадження № 61-15144св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 липня 2019 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява обґрунтована тим, що вона є приватним підприємцем, здійснює підприємницьку діяльність в головному корпусі торговельного комплексу "Гід".
ОСОБА_2 також здійснює підприємницьку діяльність на ринку "Гід", а ІНФОРМАЦІЯ_1 о 23 год. 05 хв. поширила через мережу Інтернет недостовірну інформацію, яка порушує її честь, гідність, завдає шкоди діловій репутації, та могла б викликати паніку серед населення, а саме опублікувала на сторінці в соціальній мережі "Фейсбук" (http:/facebook.com) статтю про те, що вона хворіє на туберкульоз. Окрім того, ОСОБА_2 розповсюджувала неправдиві чутки про те, що позивач хворіє на туберкульоз, між продавцями та покупцями торговельного комплексу "Гід".
Посилалась на те, що поширена інформація є наклепом, оскільки відповідно до медичної довідки від 03 квітня 2018 року вона не перебуває на обліку у лікаря загальної практики-сімейної медицини (ЗПСМ) з приводу захворювання легень та згідно довідки Мукачівської ЦРЛ флюрографія № 48 від 03 квітня 2018 року її легені в нормі.
Вказані довідки надані нею адміністрації торговельного комплексу "ГІД", оскільки адміністрація вимагала спростування даної інформації, оскільки в іншому випадку договір оренди буде розірваний.
На підставі вказаного вона звернулась до Мукачівського районного відділення поліції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області із заявою про поширення ОСОБА_2 недостовірної інформації про неї. В результаті чого постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 травня 2018 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-1 КУпАП за поширення чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, та застосовано стягнення штрафу у розмірі 170 грн.
Вважала, що поширена ОСОБА_2 інформація принижує її честь, гідність та ділову репутацію, також розповсюджена стаття висвітлює її з негативної сторони.
Такі дії ОСОБА_2 завдали їй моральної шкоди, яка виразилася в переживаннях, моральних стражданнях, порушенні душевної рівноваги, а також розладі здоров`я.
Враховуючи вищевикладене, просила суд зобов`язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, опубліковану нею на сторінці в соціальній мережі "Фейсбук" (http:/facebook. com ) ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом публікації про прийняте рішення суду з викладенням у такому повідомленні резолютивної частини рішення суду у строк не пізніше чотирнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили та відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 січня 2019 року у складі судді Довжанин В. М. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобовʼязано ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, опубліковану на сторінці в соціальній мережі "Фейсбук" ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом публікації про прийняте рішення суду з викладенням у такому повідомленні резолютивної частини рішення суду у строк не пізніше чотирнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Враховуючи те, що постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 травня 2018 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-1 КУпАП, за поширення чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, а саме опублікувала в соціальній мережі інтернет на сайті "Фейсбук" статтю про те, що ОСОБА_1 хворіє на туберкульоз, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення свою вину в опублікуванні статті в інтернеті визнала та пояснила, що вона впевнена в тому, що ОСОБА_1, з огляду на її зовнішній стан, хворіє туберкульозом та є небезпечною для оточуючих, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову та визнання поширеної відповідачем інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 було доведено заподіяння їй моральної шкоди, яка полягала у моральних переживаннях, втраті часу та фізичних сил, порушенні нормального ритму життя, а тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що, звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач не просила визнати недостовірною інформацію (або її частину), розміщену ОСОБА_2 на сторінці в соціальній мережі "Фейсбук", а, заявляючи вимогу про зобовʼязання відповідача спростувати недостовірну інформацію, ОСОБА_1 не зазначила, яку саме інформацію слід спростувати. Крім того, ОСОБА_1 не зазначено, де слід опублікувати повідомлення про прийняте рішення суду. Таким чином, розглядаючи вказану справу, місцевий суд не врахував положення частини першої статті 13 ЦПК України, та ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Враховуючи те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про захист честі, гідності, тому і позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд апеляційної інстанції не правильно застосував норми матеріального права щодо поняття "недостовірна інформація" та "оціночні судження". Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та зʼясувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.
Вказує, що обовʼязок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.
Натомість відповідачем жодним чином не доведено, що поширена нею інформація про те, що вона хворіє на туберкульоз, є достовірною. Проте, вона подала до суду докази недостовірності поширеної інформації - медичні довідки, які знаходяться у матеріалах справи.
З огляду на вказане слідує, що судом першої інстанції на відміну від апеляційного суду достовірно встановлено юридичний склад правопорушення вчиненого відповідачем, на підставі якого задоволено позов, а саме: ОСОБА_2 доведено інформацію до відома більше як одній особі, поширена інформація стосується неї, поширена інформація є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності.
Поширена інформація порушила її особисті права на здійснення нею підприємницької діяльності, оскільки адміністрацією торгівельного центру "ГІД" було тимчасово призупинено її торгівельну діяльність.
Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
В соціальній мережі "Фейсбук" ( http :/facebook.com) на сторінці ОСОБА_2 було розміщено наступну інформацію: " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ІНФОРМАЦІЯ_3. В м. Мукачево в ТЦ "ГІД" на торгівельних місцях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 працює пп (жінка старшого віку), продає чоловічі футболки. Є підозра на туберкульоз, можливо відкрита форма (підозра, оскільки немає результатів обстеження, але, повірте, вірогідність велика). Людина постійно кашляє, сильно схудла і погано виглядає. На прохання перевірити своє здоров`я КАТЕГОРИЧНО відмовляється обстежитися, пояснюючи свій кашель проявом алергії. Кашель продовжується протягом півроку. Адміністрація торг.центру попереджувала громадянку кілька разів, але все марно. Прохання до громадян та гостей міста бути обережними. Можливо, хтось щось порадить? Прохання поширювати!!! ТУБЕРКУЛЬОЗ - небезпечне невиліковне захворювання! НАВМИСНА відмова від лікування та обстеження карається законом (ст. 130 Кримінального кодексу України)"
Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду від 10 травня 2018 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого саттею 173-1 КУпАП, за поширення чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, та застосовано стягнення штрафу у розмірі 170 грн. З мотивувальної частини постанови суду було встановлено, що ОСОБА_2 о 23 год. 05 хв. ІНФОРМАЦІЯ_1 було поширено неправдиві чутки, які б могли викликати паніку серед населення, а саме - опублікувала в соцмережі інтернету на сайті "Фейсбук" статтю про те, що ОСОБА_1 хворіє на туберкульоз. В суді ОСОБА_2 свою вину в опублікуванні статті в інтернеті визнала та пояснила, що впевнена в тому, що ОСОБА_1, яка працює у громадському місці продавцем, з огляду на її зовнішній стан, хворіє туберкульозом та є небезпечною для оточуючих.
Позивачем надано медичну довідку від 03 квітня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 не перебуває на обліку у лікаря ЗПСМ з приводу захворювання легень та згідно довідки Мукачівської ЦРЛ Флюрографія № 48 від 03 квітня 2018 її легені в нормі.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 липня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.