ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 554/1326/14-ц
провадження № 61-47854св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за первісним позовом, - Приватне підприємство "Швейна фабрика "Євро-Стиль",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", поданою його представником - адвокатом Гаркавенком Ігорем Григоровичем, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Кривчун Т. О., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") звернулося з позовом, уточненим у листопаді 2013 року, до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне підприємство "Швейна фабрика "Євро-Стиль" (далі - ПП "Швейна фабрика "Євро-Стиль"), про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що ПП "Швейна фабрика "Євро-Стиль" не виконує зобов`язання за укладеним із банком кредитним договором № 54/02-КЛТМ-07 від 31 травня 2007 року, тому є правові підстави для звернення стягнення на передане в іпотеку у забезпечення цього договору майно - нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 .
У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ "Родовід Банк" з зустрічним позовом про визнання договорів іпотеки та поруки припиненими, посилаючись на те, що узгоджений сторонами і визначений законодавством строк дії цих договорів закінчився.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2016 року до участі у справі як співвідповідачів за первісним позовом залучено ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Суди справу розглядали неодноразово.
Останнім рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2017 року, ухваленим у складі судді Тімошенко Н. В., у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний - задоволено.
Визнано припиненою поруку, яка виникла за договором поруки № 54/02-П-07 від 31 травня 2007 року, і іпотеку, яка виникла за договором іпотеки № 54/02-3.1-07 від 31 травня 2007 року, укладеними ОСОБА_1 і ПАТ "Родовід Банк". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2018 року, прийнятою колегією у складі суддів: Обідіної О. І., Карпушина Г. Л., Кривчун Т. О., рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення.
У рахунок погашення заборгованості ПП "Швейна фабрика "Євро-Стиль" за кредитним договором № 54/02-КЛТМ-07 від 31 травня 2007 року у розмірі 5 685 728,84 гривень звернено стягнення на нежитлове приміщення (адміністративний корпус) по АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1 .
Встановлено способом реалізації предмета іпотеки його продаж ПАТ "Родовід Банк" від власного імені за договором купівлі-продажу в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України "Про іпотеку", за початковою ціною предмета іпотеки, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на час здійснення купівлі-продажу, але не нижчою, ніж узгоджена у договорі іпотеки вартість у розмірі 2 349 690 гривень.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У вересні 2018 року ПАТ "Родовід Банк" звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про виправлення описки в постанові апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2018 року.
В обґрунтування заяви зазначило, що у резолютивній частині постанови допущено описку при зазначенні власника предмета іпотеки і вказано про його належність ОСОБА_1 замість нових власників ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Банк посилається на те, що у ході розгляду справи судом встановлено перехід права власності на нежитлове приміщення (адміністративний корпус) по АДРЕСА_1 від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, у зв`язку з чим їх і залучено до участі у справі як співвідповідачів.
За таких обставин заявник просив виправити допущену описку та зазначити у резолютивній частині постанови апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2018 року дійсних власників предмета іпотеки.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви про виправлення описки.
Постановляючи таку ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що зміст резолютивної частини постанови узгоджується зі змістом позовної заяви, яку банк не уточнював.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2018 року ПАТ "Родовід Банк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило ухвалу Полтавського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року скасувати і задовольнити заяву про виправлення описки.
Заявник зазначає, що питання переходу права власності на нежитлове приміщення(адміністративний корпус) по АДРЕСА_1 від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 встановлювалося судом, тому ця обставина підлягала урахуванню при прийнятті постанови.
Вказує, що у ході розгляду справи у суді першої інстанції банк звернувся з клопотанням про заміну неналежного відповідача належним і просив залучити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як співвідповідачів, а процесуальний статус ОСОБА_1 змінити із відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Проте суд задовольнив це клопотання частково і не змінив процесуальний статус ОСОБА_1, що призвело до неправильного зазначення власника предмета іпотеки у постанові апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція інших учасників справи
У березні 2019 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали відзив на касаційну скаргу, у якому послалися на безпідставність її доводів. Вказали, що після залучення їх до участі у справі банк не уточнив позовні вимоги, тому виправлення, про внесення яких подана заява, не є описками у розумінні вимог цивільного процесуального законодавства.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги).