Постанова
Іменем України
10 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 548/2531/18
провадження № 61-2228св20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року у складі судді: Старокожка В. П. та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Одринської Т. В., Пікуль В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки.
16 жовтня 2019 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Павелко Р. С. подав письмове клопотання про залишення позовних вимог без розгляду.
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павелко Р. С. про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки, без розгляду - задоволено.
Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до обʼєму наданих представнику позивача законодавством процесуальних прав, позивач вправі розпоряджатися своїм позовом на власний розсуд, в тому числі і клопотати перед судом про залишення позову без розгляду. Тому, зважаючи на те, що представником позивача подане відповідне клопотання до розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява має бути залишена без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до місцевого суду для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2020 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Сімоненко В. М., Мартєв С. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року відкрито касаційне провадження.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що судом не проведено розгляд справи у передбачений законом строк. Спір між сторонами на момент постановлення спірної ухвали фактично існував, оскільки відразу після постановлення судом оскаржуваної ухвали, позивачем на наступний день було подано "новий позов", проте судом даний факт не було враховано. Крім того, посилається на те, що суд при постановленні оскаржуваної ухвали не вирішив питання щодо часткового відшкодування витрат відповідача, які останній поніс під час провадження по цій справі на адвоката. Тому вважає, що висновок суду про необхідність закриття провадження у справі за заявою адвоката позивача є передчасний та такий, що порушує права сторін.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з огляду на таке.
Як убачається із матеріалів справи, 18 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки.
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 16 січня 2019 року відкрито провадження у справі.
16 жовтня 2019 року представник позивача подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.