Постанова
Іменем України
07 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 265/2413/18
провадження № 61-1434св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Пономарьової О. М., Зайцевої С. А., Попової С. А., від 11 грудня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позову вказала, що вона перебувала у трудових відносинах з виробничим підрозділом "Станція Донецьк" структурним підрозділом "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" з 22 серпня 1989 року. Наказом № 2974/ДН-ос від 10 липня 2017 року її звільнено з 17 липня 2017 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у звʼязку зі скороченням штату працівників. У день звільнення з роботи їй видано трудову книжку, але не виплачено заборгованість з заробітної плати за період з лютого 2017 року по липень 2017 року у сумі 17 305,53 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 27 727,68 грн та вихідну допомогу у розмірі 7 960,49 грн.
Враховуючи викладене, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати у сумі 53 855,52 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 72 905,64 грн.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі судді Мельник І. Г. від 21 серпня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 17 305,53 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 27 727,68 грн, вихідну допомога у розмірі 7 960,49 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 77 992,08 грн без утримання податку й інших обов`язкових платежів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при звільненні ОСОБА_1 їй належала до сплати сума невиплаченої заробітної плати, яка відповідно до довідок-розрахунків заробітної плати за період з лютого по липень 2017 року складає 53 855,52 грн. Відповідачем не надано доказів на спростування зазначених довідок та на відсутність заборгованості перед позивачем. Твердження відповідача щодо причин виникнення заборгованості з заробітної плати перед позивачем у звʼязку з тим, що ПАТ "Українська залізниця" внаслідок форс-мажорних обставин позбавлена можливості виконувати свої обов`язки, судом не взято до уваги.
Постановою Донецького апеляційного суду від 11 грудня 2018 рокузадоволено апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця", скасовано рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 серпня 2018 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що втрата контролю і доступу ПАТ "Українська залізниця" до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться на території міста Донецька Донецької області і Донецької області, у тому числі до первинних документів з обліку трудових відносин з працівниками і припинення фактичної господарської діяльності підприємства з 20 березня 2017 року, що підтверджено висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року, знівелювала можливість відповідача виконати зобов`язання перед його працівниками, в тому числі і позивачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на отримання невиплаченої заробітної плати. Відповідач не довів підстав звільнення від обовʼязку своєчасно провести всі розрахунки із позивачем та вжити всі необхідні заходи для збереження первинної бухгалтерської документації підприємства.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями 18 січня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 21 серпня 1989 року прийнята на роботу до вагонного депо станції Ясинувата Донецької залізниці, а з 01 лютого 2007 року призначена начальником станції Менчугове.
11 липня 2016 станція Донецьк ДП "Донецька залізниця" реорганізоване у виробничий підрозділ "Станція Донецьк" структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Наказом структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" №2974/ДН-ос від 10 липня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з 17 липня 2017 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у звʼязку зі скороченням штату працівників.
В день звільнення з роботи їй видано трудову книжку, але розрахунок не проведено, не виплачено заборгованість з заробітної плати за період з лютого 2017 року по липень 2017 року у сумі 17 305,53 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 27 727,68 грн та вихідну допомога у розмірі 7 960,49 грн.
Виробничі підрозділи регіональної філії "Донецька залізниця" у звя`зку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення діяльності з 15 березня 2017 року припинили виконання своїх функцій із забезпечення перевізного процесу.
У зв`язку з захопленням 17 березня 2017 року невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ "Українська залізниця", розташованих, зокрема у м. Донецьку, у відповідача з 17 березня 2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), на підставі якої має здійснюватися розрахунок сум заробітної плати та інших виплат, що підлягають до виплати на користь робітників.
За цим фактом за заявою відповідача від 20 березня 2013 року порушено кримінальне провадження № 12017050420000286 за ознаками статті 341 КК України "Захоплення державних або громадських будівель чи споруд".
Висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2 засвідчено настання обставин непереборної сили (наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв`язку із цим антитерористичної операції), спричинених впливом дії форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання ПАТ "Українська залізниця" виконання обовʼязків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників (а.с. 45-77).
Позиція Верховного Суду