1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

10 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 686/22375/18

провадження № 61-11893св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2019 року у складі судді Логінової С. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2019 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання правочинів недійсними.

Позов обгрунтовано тим, що ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року безпідставно поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у справі № 822/38/18 за його позовом до Хмельницького об`єднаного управління пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії.

Дії начальника відділу представництва інтересів Фонду у судах та інших органах юридичного управління ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Лебедюка М.В під час подання апеляційної скарги та клопотань є незаконними, оскільки видані йому довіреності на право представляти юридичну особу у суді підроблені.

У довіреностях відсутні дата та місце їх складання, паспортні дані та місце реєстрації уповноваженого представника. Строк дії довіреності не зазначено словами. Наявний на них вихідний номер не є датою їх вчинення, а датою реєстрації. Не зважаючи на те, що вихідний номер на обох довіреностях той же, він виконаний різними чорнилами, що свідчить про те, що довіреності складені у різні дні. Про виготовлення довіреностей у різні дні, тобто однієї заднім числом, свідчить номер бланка, на якому довіреність виготовлена. На зворотній стороні однієї довіреності номер 74 182, іншої - 79 406, розрив у номерах більше ніж на 5000.

Довіреності нібито підписані начальником ОСОБА_2., але підписи різняться, тому вони є нікчемними.

З огляду на зазначене позивач просив визнати недійсними з моменту видання довіреності ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 15884/08 від 30 травня 2018 року, складені на бланках № 74182 та № 79406 на представництво інтересів начальником відділу представництва інтересів Фонду у судах та інших органах юридичного управління ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Лебедюком М. В.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2019 року, в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що позивач не довів порушення відповідачем його прав та інтересів у спірних правовідносинах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15 червня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2019 року

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

08 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1

12 серпня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на касаційну скаргу ОСОБА_1 .

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правових висновків Верховного Суду, висловлених в ухвалах від 09 липня 2018 року у справі № 709/1605/17, від 17 липня 2018 року у справі № 822/40/18, від 01 жовтня 2018 року у справі № 463/3144/18, від 15 серпня 2018 року у справі № 372/3227/17 від 01 липня 2018 року у справі № 816/2208/17, згідно з якими вказано про необхідність надання належних доказів на підтвердження повноважень осіб на здійснення представництва і що такі докази повинні виключати буд-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем.

Вказаний правовий висновок підтверджується також практикою Верховного Суду в адміністративному судочинстві.

Відповідно до вимог ЦПК України заявник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням під час розгляду іншої справи.

Оскаржений правочин став підставою для допуску до справи неуповноваженого учасника до суду апеляційної інстанції, внаслідок чого рішення суду першої інстанції, ухвалене на мою користь, було скасовано апеляційним судом, тому висновок судів про відсутність порушених прав заявника оскарженим правочином є необгрунтованим.

Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на той факт, що розгляд апеляційної скарги та клопотань, підписані неповноважною особою на підставі підроблених довіреностей, тобто особою, яка не має права її підписувати та за участі неповноважного представника юридичної особи.

Доводи заявника щодо підробки довіреності належним чином судами першої та апеляційної інстанцій не оцінювалися та не досліджено.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу відповідач мотивував тим, що під час вирішення спору суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача і залежно від встановлених фактів вирішити питання про задоволення позову або про відмову в позові, що також відповідає правовому висновку Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 713/551/17.

З огляду на встановлені судами фактичні обставини, з урахуванням їхнього змісту та юридичної природи, порушення прав, свобод чи інтересів позивача внаслідок видачі спірних довіреностей не відбулося, тому підстав для їх захисту немає.

Спірні довіреності, видані уповноваженою особою відповідно до положень чинного законодавства не порушують права позивача, не стосуються та не створюють для нього жодних правових наслідків.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 725/1098/17 заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Така особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, зокрема, що внаслідок визнання правочину недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені та така особа отримує що-небудь внаслідок проведення реституції чи віндикації.

У позивача відсутнє право на звернення до суду із позовом про визнання недійсним довіреності, оскільки він не є стороною спірного правочину та не є заінтересованою особою, ним не доведено, що вказаною довіреністю безпосередньо порушеного його права та законні інтереси або того, що наявність чи відсутність такої довіреності припинить чи унеможливить реалізацію його прав та/або виконання його обов`язків у будь-яких правовідносинах.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_2. від імені цієї установи були видані начальникові відділу представництва інтересів Фонду у судах та інших органах № 2 юридичного управління Лебедюку М. В. довіреності № 15884/08 від 30 травня 2018 року на представництво інтересів Фонду у судах та інших органах з правами та обов`язками відповідно до норм процесуального законодавства України.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року у справі № 822/38/18 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задоволена, судове рішення скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Участь у справі в якості представника відповідача на підставі довіреності № 15884/08 від 30 травня 2018 року брав Лебедюк М. В .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.


................
Перейти до повного тексту