ПОСТАНОВА
Іменем України
17 квітня 2020 року
Київ
справа №360/962/19
адміністративне провадження №К/9901/31091/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Дашутіна І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №360/962/19
за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Павла Сагайдачного
до ОСОБА_1
про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навальному закладі,
за касаційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Павла Сагайдачного
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Павла Сагайдачного (далі також - "Академія") у березні 2019 року звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у зазначеному закладі вищої освіти в розмірі 148 502,45 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав умов підписаного контракту між Міністерством оборони України в особі начальника Академії і солдатом ОСОБА_1, оскільки виявив небажання продовжувати навчання, що обумовлює обов`язок відшкодування ним витрат на утримання у закладі вищої освіти.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 19 червня 2019 року позов задовольнив повністю. Це рішення мотивоване тим, що відповідач розірвав контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України у зв`язку з небажанням проходити навчання, що відповідно до положень частини десятої статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ є підставою для відшкодування Міністерству оборони України відповідних витрат на утримання відповідача в Академії.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 15 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував, а позовну заяву залишив без розгляду. Суд виходив з того, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року, і не навів поважних причин для його поновлення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі Академія просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 15 жовтня 2019 року, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, оскільки до прийняття рішення Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року, про яке Академії стало відомо 21 січня 2019 року, існувала практика, згідно якої аналогічні спори розглядалися у порядку цивільного судочинства, а строк позовної давності становив три роки.
Також скаржник зауважує, що предмет спору у цій справі пов`язаний з публічною службою, проте не відноситься до категорій справ, визначених частиною п`ятою статті 122 КАС України, для яких встановлено місячний строк звернення до суду. Так, позивач вважає, що в цьому випадку повинен застосовуватися тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю погоджується з правовою позицією суду апеляційної інстанції, а тому просить залишити постанову цього суду від 15 жовтня 2019 року без змін.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідно до наказу начальника Академії від 26 липня 2016 року №52-КС ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Наказом начальника Академії від 4 серпня 2016 року №182 (по стройовій частині) відповідача зараховано до списків особового складу Академії та на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення - з обіду 4 серпня 2016 року.
Між Міністерством оборони України в особі начальника Академії та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, згідно умов якого відповідач зобов`язувався, зокрема, добровільно відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням у вищому військовому закладі у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.
Курсант ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Академії у зв`язку з небажанням продовжувати навчання і зобов`язався відшкодувати витрати на його утримання у цьому закладі вищої освіти.
Наказом начальника Академії від 3 травня 2018 року №41-КС (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та направлено в розпорядження начальника 184 Навчального центру Академії для подальшого проходження строкової військової служби.
Наказом начальника Академії від 3 травня 2018 року №105 (по стройовій частині) відповідача виключено зі списків особового складу Академії і знято з усіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Академії у розмірі: 153 211,41 грн.
У зв`язку з цим позивач вручив відповідачу довідку-розрахунок від 3 травня 2018 року №1099 про відшкодування витрат пов`язаних з його утриманням в Академії. Відповідач не погодився з наведеним розрахунком, про що зазначив у цій довідці.
Згідно довідки від 22 лютого 2019 року №19 ОСОБА_1 8 травня 2018 року частково відшкодував кошти в розмірі: 4 709,85 грн, тому за ним рахується заборгованість в розмірі: 148 502,56 грн.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваного судового рішення)
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За змістом статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міноборони та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до пункту 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (далі - "Порядок №964"), у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом, іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.