Постанова
Іменем України
09 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 233/1557/19
провадження № 61-3149 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест";
представник позивача - Гнатенко Юлія Євгеніївна;
відповідач - ОСОБА_1 ;
третя особа - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" на постанову Донецького апеляційного суду від 22 січня 2020 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Агєєва О. В., Канурної О. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" (далі - ПрАТ "АПК-Інвест") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про переукладення договору.
Позовна заява мотивована тим, що від 01 квітня 2014 року між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки (паю), який зареєстровано 01 липня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області, відповідно до умов якого товариству в оренду строком на 20 років передана земельна частка (пай) (рілля), розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданого 20 квітня 1999 року Костянтинівською районною державною адміністрацією.
ПрАТ "АПК-Інвест" виконує умови договору, використовує земельну частку (пай) та сплачує на користь ОСОБА_1 орендну плату.
В подальшому ПрАТ "АПК-Інвест" стало відомо про факт виділення в натурі ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 3,898 га, якій було присвоєно кадастровий номер 1422481500:23:000:0063, та яка фактично використовується товариством на підставі укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року.
Зазначало, що 01 березня 2019 року ПрАТ "АПК-Інвест" стало відомо про зміну власника земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:23:000:0063, площею 3,898 га, яким з 28 листопада 2018 року стала ОСОБА_3 .
Вказувало, що у порушення вимог пунктів 3.1. укладеного договору, частини п`ятої статті 31 Закону України "Про оренду землі" ОСОБА_1 не повідомив ПрАТ "АПК-Інвест" про отримання ним правовстановлюючого документа, який підтверджує його право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1422481500:23:000:0063, чим протиправно вчинив односторонню відмову від взятого на себе зобов`язання з переукладення договору оренди та порушив законні інтереси ПАТ "АПК-Інвест", як орендаря цієї земельної ділянки.
Ураховуючи викладене, ПрАТ "АПК-Інвест" просило суд визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, укладений між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_1, на договір оренди землі (кадастровий номер 1422481500:23:000:0063, площею 3,898 га), на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно відповідача на вказану земельну ділянку, в запропонованій редакції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 жовтня 2019 року у складі судді Малінова О. С., позов ПрАТ "АПК-Інвест" задоволено.
Визнано переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року між "АПК-Інвест" та ОСОБА_1 на договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:23:000:0063, площею 3,898 га) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 1422481500:23:000:0063, площею 3,898 га, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - з 03 травня 2018 року, зазначивши:
- в пункті 1.1. договору предметом договору земельну ділянку, розміром 3,898 га, кадастровий номер 1422481500:23:000:0063, яка розміщена на території Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області, в тому числі за складом угідь: рілля 3,898 га, сіножатні - 0,0000 га, пасовища - 0,0000 га;
- виклавши абзац 1 пункту 2.2. договору в такій редакції - "за користування зазначеною в договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку на одну земельну ділянку) в розмірі 4 823,53 грн. Починаючи з 01 січня 2019 року розмір орендної плати (в розрахунку на одну земельну ділянку), відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати, складає 7 815 грн";
- виклавши абзац 1 пункту 2.3. договору в такій редакції - "договір укладено сторонами терміном на 20 років. Загальний строк оренди обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, укладеного між орендарем та орендодавцем, а саме з 01 липня 2014 року";
- виключивши абзац 6 пункту 2.3. договору, та підпункт 4 абзацу 1 пункту 3.1. договору;
- змінивши по всьому тексту договору слова "земельна частка (пай)" у відповідних відмінках на "земельна ділянка" у відповідних відмінках.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні правові підстави для визнання переукладеним договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, укладеного між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_1, на тих самих умовах, що і раніше, передбачених договором оренди земельної частки (паю), з дати реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 3,898 га, кадастровий номер 1422481500:23:000:0063, в державному реєстрі речових прав, тобто з 03 травня 2018 року. Суд виходив з того, що договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року між сторонами укладено строком на 20 років, тому вказаний договір оренди автоматично не припинив своєї дії у зв`язку з реєстрацією ОСОБА_1 03 травня 2018 року права власності на земельну ділянку, площею 3,898 га, кадастровий номер 1422481500:23:000:0063. При цьому, дійшовши висновку про наявність підстав для визнання переукладеним договору на тих самих умовах, що і раніше, передбачених договором оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, суд першої інстанції не визнав за доцільне наводити в судовому рішенні повний зміст договору, викладений в позовній заяві, обмежившись лише зазначенням в якості предмету договору кадастрового номеру земельної ділянки 1422481500:23:000:0063 з площею 3,898 га, розміру орендної плати та строку дії договору - терміном на 20 років, який обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю), укладеного між сторонами 01 квітня 2014 року, реєстрація якого відбулася 01 липня 2014 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 22 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 жовтня 2019 року скасовано, й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "АПК-Інвест" відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ПрАТ "АПК-Інвест" уклав договір оренди від 01 квітня 2014 року з ОСОБА_1, як з власником сертифікату на право на земельну частку (пай). Вказаний сертифікат вважався правовстановлюючим документом при реалізації ним права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства та був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, загальною, площею 3,898 га, кадастровий номер 1422481500:23:000:0063, що відповідає пункту 17 Розділу X "Перехідні положення" ЗК України. Разом з тим, з моменту отримання ОСОБА_1 права приватної власності на землю, він набув статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, тому договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, укладений між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_1, слід вважати припиненим. При цьому суд зауважив, що зміст пункту 2.3. укладеного між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_1 договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року щодо переукладання договору у разі виділення земельної ділянки в натурі не може бути розцінений як примус для власника земельної ділянки і передбачає право, а не обов`язок на переукладення договору оренди.
При ухваленні рішення суд посилався на відповідні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2020 року ПрАТ "АПК-Інвест" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 05 березня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 233/1557/19 із Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.
У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано застосував до спірних правовідносин висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 233/4198/18, та не врахував правовий висновок щодо застосування абзацу 2 розділу IX Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі 924/468/14, від 22 травня 2019 року у справі 904/3558/18. Зокрема у постанові від 19 березня 2018 року у справі 924/468/14 Верховний Суд дійшов висновку, що факт оформлення державного акту на право власності на землю, дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладенню. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених статтею 31 Закону України "Про оренду землі". У постанові від 22 травня 2019 року у справі 904/3558/18 Верховний Суд дійшов висновку, що виділення земельних ділянок на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) не припиняє зобов`язання сторін за такими договорами. Вважав правильним висновок суду першої інстанції про те, що сам факт оформлення державного акту на право власності на землю автоматично не припиняє дію раніше укладеного їх власником договору оренди земельного паю і такий договір підлягає переукладенню.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2019 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим, що доводи скарги є безпідставними, а судове рішення апеляційної інстанції є мотивованим, законним й ґрунтується на належних та допустимих доказах, судом апеляційної інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 01 квітня 2014 року між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки (паю), відповідно до пунктів 1.1., 2.2., 2.3. якого орендодавець ОСОБА_1 передає, а орендар приймає у володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля), розміром 4,66 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, терміном на 20 років.
Сторони узгодили розмір орендної плати - 4 823,53 грн та її виплату два рази на рік рівними частками у червні-грудні поточного року.
Відповідно до пункту 2.3. договору оренди земельної частки (паю), у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством.
Договір зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області за № 190 від 01 липня 2014 року (а. с. 8-11).
01 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та ПрАТ "АПК-Інвест" підписано акт приймання-передачі земельної частки (паю) відповідно до умов укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року (а. с. 12).
03 травня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 3,898 га, кадастровий номер 1422481500:23:000:0063 (а. с. 13).
28 листопада 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,898 га, кадастровий номер 1422481500:23:000:0063 (а. с. 14).
Підтвердження про повідомлення ПрАТ "АПК-Інвест" відповідачем ОСОБА_1 про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 3,898 га, кадастровий номер 1422481500:23:000:0063, та про відсутність у нього наміру переукладати договір оренди земельної частки на договір оренди земельної ділянки матеріали справи не містять.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПрАТ "АПК-Інвест" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права