Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 501/1437/16-ц
провадження № 61-45332св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Кононенко Н. А., Сегеди С. М., Цюри Т. В., від 23 серпня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"
(далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 12 червня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит у розмірі 65 500 доларів США під 12,5% річних на строк до 11 червня 2017 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 12 червня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, предметом якого є належна іпотекодавцю квартира АДРЕСА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, станом на 06 квітня 2016 року утворилася заборгованість у розмір 159 595,74 доларів США, яка складається з:
56 218 доларів США - тіло кредиту; 59 078,51 доларів США - проценти за користування кредитом; 23 072,44 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 21 226,78 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, рахунок погашення якої банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом його реалізації з прилюдних торгів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області у складі судді Пушкарського Д. В. від 11 квітня 2017 року у задоволенні позову
ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки поза межами позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської областівід 23 серпня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 квітня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позову ПАТ "Укрсоцбанк".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 159 595,74 доларів США та у рахунок погашення цієї заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки - належну відповідачу квартиру
АДРЕСА_1 , шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що строк
дії кредитного договору сторони визначили 11 червня 2017 року, а тому звернувшись до суду із цим позовом 15 червня 2016 року, банк не пропустив позовну давність, встановлену статтею 257 ЦК України. У зв`язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у відповідача перед банком виникла заборгованість, в рахунок якої слід звернути стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що останній платіж був здійснений ним у грудні 2008 року, а тому з січня 2009 року почався перебіг трирічної позовної давності, у зв`язку із чим звернувшись до суду із цим позовом 15 червня
2016 року, банк пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції, вказуючи на те, що на час звернення банку до суду із цим позовом строк дії кредитного договору не сплив, не звернув уваги на те, що про порушення свого права як кредитора банк дізнався саме з моменту несплати ним наступного платежу за останнім сплаченим платежем, тобто з січня 2009 року, однак жодних дій щодо стягнення заборгованості банком вжито не було.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою цього ж суду від 24 березня
2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 червня 2007 року між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є
ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит у розмірі
65 500 доларів США під 12,5% річних на строк до 11 червня 2017 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 12 червня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, предметом якого є належна іпотекодавцю квартира АДРЕСА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, станом на 06 квітня 2016 року утворилася заборгованість у розмір 159 595,74 доларів США, яка складається з:
56 218 доларів США - тіло кредиту; 59 078,51 доларів США - проценти за користування кредитом; 23 072,44 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 21 226,78 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом частини першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).