Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 4.3/2-1744/2006
провадження № 61-10987 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Глибоцька сільська рада Харківського району Харківської області;
представник відповідача - Мирось Сергій Васильович;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що 20 грудня 1996 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України в Харківській області та товариством покупців членів трудового колективу радгоспу ім. Кірова було укладено та посвідчено державним нотаріусом першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області за № 2-5675 договір купівлі-продажу, за умовами якого останнє набуло право власності на державне майно, у тому числі нерухоме, цілісного майнового комплексу радгоспу ім. Кірова, яке знаходиться по АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що ухвалою Арбітражного суду Харківської області від 05 лютого 2001 року майно колективного сільськогосподарського підприємства ім. Кірова (далі - КСП ім. Кірова) було передано до комунальної власності Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, рішенням якої від 20 грудня 2005 року їй надано дозвіл на оформлення технічної документації на будівлі АДРЕСА_2, які відповідають санітарним та протипожежним нормам, ОСОБА_1 просила суд на підставі статей 364, 365, 370 ЦК України виділити її частку із спільного майна та визнати за нею право власності на нежитлові будівлі: центрального складу, будівельного цеху, будівлю охоронців, складу запчастин, механічної майстерні, вагової, зруйнованої АЗС, зруйнованого корівника, незавершену будівництвом будівлю по переробці сільськогосподарської продукції, вежі Рожнова НОМЕР_1, НОМЕР_2 у с. Глибоке Харківського району Харківської області , зобов`язати КП "Харківське МБТІ" зареєструвати за нею право власності на вищевказані об`єкти нерухомості.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 березня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Виділено ОСОБА_1 у власність частку із майна, що є у спільній сумісній власності, та визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкти нерухомості: будівлю центрального складу по АДРЕСА_4 ; будівлю будівельного цеху по АДРЕСА_5 ; будівлю охоронців, по АДРЕСА_6 ; будівлю складу запчастин по АДРЕСА_7 ; будівлю механічної майстерні по АДРЕСА_9 ; будівлю вагової 30 т по АДРЕСА_10 ; споруди зруйнованої АЗС по АДРЕСА_11 ; будівлю зруйнованого корівника по АДРЕСА_8 ; незавершену будівництвом будівлю по переробці сільськогосподарської продукції по АДРЕСА_12 ; вежу Рожнова НОМЕР_1 по АДРЕСА_13 ; вежу Рожнова, НОМЕР_2 по АДРЕСА_14 . Зобов`язано КП "Харківське МБТІ" зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на вищевказані об`єкти нерухомості.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив у наявності передбачених законом підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на частину нерухомого майна КСП ім. Кірова.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 березня 2019 року заява Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 березня 2006 року залишена без задоволення.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями суду першої інстанції Глибоцька сільська рада Харківського району Харківської області подала до Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 травня 2019 року до участі у розгляді справи залучено ОСОБА_2 як правонаступника ОСОБА_1 .
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 21 березня 2018 року укладено та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т. В. договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 прийняв у власність нежитлові приміщення № 1 та № 2 в літ. А-1, розташовані по АДРЕСА_8, право власності на які визнано за ОСОБА_1 на підставі заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 березня 2006 року. Враховуючи те, що у правовідносинах, щодо яких виник спір, зокрема, щодо права власності на нежитлові приміщення № 1 та № 2 в літ. А-1, розташовані по АДРЕСА_8, відбулась заміна сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених статею 55 ЦПК України, для залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 - власника вищевказаного нерухомого майна ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 4.3/2-1744/2006 із Харківського районного суду Харківської області.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права - статей 2, 3, 328, 330, 334, 655 ЦК України, та порушенням процесуального права - статей 2, 5, 10, 12, 42, 48, 55, 260, 367 ЦПК України. Зазначала, що залучення ОСОБА_2 як її правонаступника, а отже, позивача, нівелює інститут добросовісного набувача у разі відмови у задоволенні позовних вимог при перегляді справи, оскільки значно спрощує процедуру витребування такого майна у нього. Вважала, що для настання процесуального правонаступництва правонаступник має довести судові своє право на зайняття процесуального становища суб`єкта, якого він замінює. Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі апеляційний суд не відобразив підстави вибуття із спірних правовідносин позивача ОСОБА_1 , а також підстави настання процесуального правонаступництва та право на заняття цього процесуального становища ОСОБА_2 . Зазначала, що ОСОБА_2 набув лише майнові права відносно частини спірного майна, отже, може бути залучений у справі у встановленому законом порядку лише як третя особа.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи