ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №2а-168/12/2670
адміністративне провадження №К/9901/28010/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року (Іщук І.О . ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року (судді: Межевич М.В. (головуючий), Земляна Г.В., Сорочко Є.О.) у справі № 2а-168/12/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов`язання прийняти рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - позивач, ПАТ "Укргазвидобування") звернулось до суду з позовом до Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у списанні визначеного контролюючим органом станом на 01.01.2011 неузгодженого грошового зобов`язання, за яким триває процедура судового оскарження, у сумі 649 927,75 грн, зобов`язання прийняти рішення про списання визначеного контролюючим органом станом на 01.01.2011 неузгодженого грошового зобов`язання, за яким триває процедура судового оскарження у сумі 649 927,75 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, заяву Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2012 року в адміністративній справі № 2а-168/12/2670. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задоволено повністю. Визнано протиправними дії Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області щодо відмови у списанні визначеного контролюючим органом неузгодженого грошового зобов`язання, за яким тривала процедура судового оскарження, в сумі 649 927,75 грн, з рентної плати за природний газ у сумі 22 984,00 грн та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 102 169,69 грн, всього у сумі 125 153,69 грн, неузгодженого грошового зобов`язання з рентної плати за природний газ у сумі 24 729,34 грн та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 500 044,72 грн всього у сумі 524 774,06 грн, станом на 1 січня 2011 року. Зобов`язано контролюючий орган прийняти рішення про списання визначеного контролюючим органом станом на 1 січня 2011 року неузгодженого грошового зобов`язання у сумі 649 927,75 грн: з рентної плати за природний газ у сумі 22 984,00 грн та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 102 169,69 грн, всього у сумі 125 153,69 грн, з рентної плати за природний газ у сумі 24 729,34 грн та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 500 044,72 грн, всього у сумі 524 774,06 грн, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0000452301/0 від 03.08.2007, № 0000462301/0 від 03.08.2007, № 0000452301/1 від 27.08.2007, № 0000462301/1 від 27.08.2007, № 0000452301/2 від 16.11.2007, № 0000462301/2 від 16.11.2007, № 0000451502/0 та № 0000461502/0 від 17.03.2009, № 0000451502/1 та № 0000461502/1 від 28.04.2009, № 0000451502/2 та № 0000461502/2 від 08.07.2009, № 0000451502/3 та № 0000461502/3 від 21.09.2009.
3. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачем було дотримано встановленого процесуального строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що судове рішення, яке за нововиявленими обставинами просив переглянути позивач ґрунтувались на судових рішеннях прийнятих у інших адміністративних справах та які були скасовані рішеннями суду касаційної інстанції, в результаті чого податкові повідомлення-рішення, у яких визначено суму податкових зобов`язань, яку просив списати позивач, були залишені в силі. Враховуючи положення Податкового кодексу України (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії" № 3320-VI від 12.05.2011) суди дійшли обґрунтованого висновку, що такі суми зобов`язання підлягають списанню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, в якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у списанні визначеного контролюючим органом станом на 1 січня 2011 року неузгодженого грошового зобов`язання, за яким триває процедура судового оскарження, в сумі 649 927,75 грн, а саме: неузгоджене грошове зобов`язання з рентної плати за природний газ у сумі 22 984,00 грн та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 102 169,69 грн всього у сумі 125 153,69 грн, за яким триває процедура судового оскарження у справі № 8/7; неузгоджене грошове зобов`язання з рентної плати за природний газ у сумі 24 729,34 грн та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 500 044,72 грн всього у сумі 524 774,06 грн, за яким триває процедура судового оскарження у справі № 2а-12243/09/2670. Також позивач просив суд зобов`язати відповідача прийняти рішення про списання визначеного контролюючим органом станом на 1 січня 2011 року неузгодженого грошового зобов`язання, за яким триває процедура судового оскарження, в сумі 649 927,75 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі висновків акту перевірки від 01.08.2007 № 182/23-128/30019775 контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000452301/0 від 03.08.2007, від 27.08.2007 № 0000452301/1, від 16.11.2007 № 0000452301/2 про застосування до позивача штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, на суму 22 984,00 грн та № 0000462301/0 від 03.08.2007, від 27.08.2007 № 0000462301/1, від 16.11.2007 № 0000462301/2 про застосування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні, на суму 102 169,29 грн згідно пп. 17.1.17 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Крім того, на підставі висновків акту перевірки № 15-146/2/18 від 19.02.2009 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.03.2009 № 0000451502/0, від 28.04.2009 № 0000451502/1, від 08.07.2009 № 0000451502/2, від 21.09.2009 № 0000451502/3 про застосування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на суму 24 729,34 грн та № 0000461502/0 від 17.03.2009, від 28.04.2009 № 0000461502/1, від 08.07.2009 № 0000461502/2, від 21.09.2009 № 0000461502/3 про застосування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 500 044,72 грн відповідно. Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу було донараховано податкові зобов`язання у загальному розмірі 649 927,75 грн, з яких 602 214,41 грн рентна плата за газовий конденсат та 47 713,34 грн рентна плата за природний газ. Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом оскарження у межах судових справ № 2а-12243/09/2670 та № 8/7.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року у справі № 8/7 позовні вимоги ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" було задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 27.08.2007 № 0000452301/1 на суму 22 984,00 грн, від 27.08.2007 № 0000462301/1 на суму 102 169,29 грн (вказане рішення суду набуло законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009). Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2010 року у справі № 2а-12243/09/2670 позовні вимоги ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" було задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 17.03.2009 № 0000451502/0 на суму 24 729,34 грн, від 17.03.2009 № 0000461502/0 на суму 500 044,72 грн (рішення набуло законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011). Вказані судові рішення були оскаржені контролюючим органом до Вищого адміністративного суду України.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що оскільки вказаними судовими рішеннями податкові повідомлення-рішення були скасовані, керуючись п. 2-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України в редакції Закону України № 3320-VI від 12.05.2011, позивач 3 жовтня 2011 року направив до відповідача заяву № 19/1-1376 про списання неузгоджених грошових зобов`язань у розмірі 649 927,75 грн, що обліковуються станом на 01.01.2011 та є предметом судового оскарження у судових справах № 8/7 та № 2а-12243/09/2670. У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 17.10.2011 № 4499/8/24-027, відмовив у списанні неузгоджених грошових зобов`язань у розмірі 649 927,75 грн, мотивуючи таку відмову тим, що у зв`язку з набранням законної сили судовими рішеннями у справах № 8/7 та № 2а-12243/09/2670 у ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" відсутня неузгоджена сума грошових зобов`язань, оскільки, донараховані податкові зобов`язання у розмірі 649 927,75 грн були скасовані судом. Вказана відмова контролюючого органу у списанні зазначених зобов`язань стала підставою для звернення позивача до суду з позовом, який розглядається у даній справі.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року № 2а-168/12/2670, яка набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012, у задоволенні адміністративного позову про зобов`язання відповідача списати суми грошових зобов`язань у розмірі 649 927,75 грн було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що з моменту набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2008 року у справі № 8/7, тобто з 26.08.2009, та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2010 року у справі № 2а-12243/09/2670, тобто з 15.03.2011, якими скасовано податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 03.08.2007 № 0000452301/0, від 03.08.2007 № 0000462301/0, від 27.08.2007 № 0000452301/1, від 27.08.2007 № 0000462301/1, від 16.11.2007 № 0000452301/2, від 16.11.2007 № 0000462301/2, від 17.03.2009 № 0000451502/0 та № 0000461502/0, від 28.04.2009 № 0000451502/1 та № 0000461502/1, від 08.07.2009 № 0000451502/2 та № 0000461502/2, від 21.09.2009 № 0000451502/3 та № 0000461502/3, у позивача відсутні визначені даними рішеннями податкові зобов`язання з рентної плати за газовий конденсат у розмірі 602 214,41 грн та з рентної плати за природний газ у розмірі 47 713,34 грн. Вказане рішення було залишено без змін рішенням Вищого адміністративним судом України, а саме ухвалою від 9 квітня 2015 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2012 року у справі № 8/7 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2014 року у справі № 2а-12243/09/2670 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2010 року скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, судовими рішеннями Вищого адміністративного суду України було відмовлено повністю у задоволенні позову ДК "Укргазвидобування" до контролюючого органу про скасування податкових повідомлень-рішень щодо донарахування позивачу податкових зобов`язань у загальному розмірі 649 927,75 грн, з яких 602 214,41 грн рентна плата за газовий конденсат та 47 713,34 грн рентна плата за природний газ.
27 лютого 2015 року позивач звернувся до адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року за нововиявленими обставинами. Наявність нововиявлених обставин позивач обґрунтував тим, що ухвалами Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2012 року та від 9 грудня 2014 року було скасовано відповідні судові рішення у справах № 8/7 та № 2а-12243/09/2670 відповідно, а обставини встановлені даними рішеннями було враховано та застосовано судом при прийнятті постанови від 19 квітня 2012 року. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами позивач зазначив істотні для справи обставини, що не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду та вирішення справи, а саме скасування судових рішень, які стали підставою для прийняття постанови суду, що належить переглянути.
Суд першої інстанції погодився із наявністю підстав для перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року за нововиявленими обставинами та зазначив, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є факт скасування у судовому порядку постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2008 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року у справі № 8/7 та постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2010 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року та від 15 березня 2011 року у справі № 2а-12243/09/2670, на підставі яких прийнято судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами позивачем подано відповідну заяву.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що представником відповідача було підтверджено сплату позивачем 27 лютого 2015 року податкового боргу у сумі 5 247 774,06 грн, який виник згідно податкових повідомлень-рішень, що залишені в силі згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2012 року у справі № 8/7 та від 9 грудня 2014 року у справі № 2а-12243/09/2670. На підтвердження такої сплати контролюючим органом було надано суду дані облікових карток позивача.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, а також того, що позивачем не було дотримано вимог процесуального законодавства при зверненні до адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2012 року за нововиявленими обставинами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.