ПОСТАНОВА
Іменем України
14 квітня 2020 року
Київ
справа №814/3227/15
касаційне провадження №К/9901/19462/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 (суддя - Гордієнко Т.О.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 (головуючий суддя - Романішин В.Л., Запорожан Д.В., Шляхтицький О.І.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
ПАТ "Миколаївобленерго" подало до суду позов, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Очаківської ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області щодо неповернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток в сумі 628524 грн та податку на прибуток в сумі 122586,80 грн та стягнення з Державного бюджету України цих надміру сплачених сум грошових зобов`язань.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що між ним та Очаківською ОДПІ проведено звірку рахунків платника податків та встановлено наявність надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток та надміру сплаченого податку на прибуток, що зафіксовано в актах від 16.03.2015 №164-00 та №162-00. Незважаючи на відсутність у позивача заборгованості зі сплати податків, у порушення вимог пункту 43.1, пункту 43.3, пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган за заявою позивача від 25.03.2015 не повернув з бюджету надміру сплачені суми грошових зобов`язань, що позбавляє позивача права користування та розпорядження своєю власністю.
Миколаївській окружний адміністративний суд постановою від 02.10.2015 позов задовольнив частково, визнав протиправною бездіяльність Очаківської ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо неповернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток та надміру сплаченого податку на прибуток. Стягнув з Державного бюджету України на користь ПАТ "Миколаївобленерго" надміру сплачені авансові внески з податку на прибуток в сумі 628524 грн та податок на прибуток в сумі 122586,80 грн. Присудив на користь ПАТ "Миколаївобленерго" судові витрати в сумі 523,74 грн за рахунок бюджетних асигнувань Очаківської ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області. У задоволенні іншої частини позову суд відмовив.
Постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову мотивована тим, що факт переплати коштів з авансових внесків з податку на прибуток та податку на прибуток підтверджено актом звірки між позивачем та Очаківською ОДПІ. Позивач відповідно до вимог статті 43 Податкового кодексу України звернувся до податкового органу із заявою про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток, проте контролюючий орган не подав до органу державного казначейства висновок про повернення коштів, унаслідок чого допустив протиправну бездіяльність щодо неповернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань. Надміру сплачені кошти підлягають стягненню з держбюджету на користь позивача.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 28.09.2016 скасував постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.03.2015 та задовольнив позов частково. Визнав протиправною бездіяльність Очаківської ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо неповернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток в сумі 628524 грн та податку на прибуток в сумі 122586,80 грн. Зобов`язав Очаківську ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток в сумі 628524 грн та з податку на прибуток в сумі 122586,80 грн та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області. У задоволенні іншої частини позову суд відмовив.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що стягнення з Державного бюджету на користь позивача надміру сплачених сум грошових зобов`язань є помилковим, з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту його прав. Правильним способом захисту прав позивача є вимога про зобов`язання відповідача виконати покладений на нього законом і підзаконними актами обов`язок щодо надання органу держказначейства висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Очаківська ОДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права та дійшли висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що суди не врахували, що з 01.01.2015 філії не є платниками податку на прибуток (статті 133 Податкового кодексу України). Облік розрахунків юридичної особи, яка має філії, з бюджетом має бути об`єднаний з філіями і здійснюватися контролюючим органом, на обліку в якому як платник податків перебуває юридична особа.
ПАТ "Миколаївобленерго" у письмових запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, однак наголошує на тому, що не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції, якою помилково скасовано постанову суду першої інстанції.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.12.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 13.04.2020 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.04.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Відповідно до наказу від 08.06.2011 № 674 позивач установив на 2012 рік сплату консолідованого податку на прибуток до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та надав податковій інспекції повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток відповідно до пункту 152.4 статті 154 Податкового кодексу України.
Позивач протягом 2012-2014 років надміру сплатив авансові внески з податку на прибуток в сумі 628524 грн та податок на прибуток в сумі 122586,80 грн.
Позивач та контролюючий орган 16.03.2015 провели звірку розрахунків та встановили надміру сплачені суми авансових внесків з податку на прибуток та з податку на прибуток, про що підписали акти звірки.
Позивач 25.03.2015 звернувся до контролюючого органу із заявою про повернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток в сумі 628524 грн та з податку на прибуток в сумі 122586,80 грн шляхом перерахування на поточний рахунок в установі банку, яку відповідач отримав 25.03.2015, що підтверджується відтиском його штампу.
Надмірно сплачені суми грошових зобов`язань позивачу не були повернуті.
Згідно з пунктом 14.1.115 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 43.1 статті 43 ПК помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно з пунктом 43.4 статті 43 ПК платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Відповідно до пункту 3.5 статті 43 ПК контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.