ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №640/8582/19
адміністративне провадження №К/9901/32347/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губська О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/8582/19
за позовом ОСОБА_1 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2019 року (прийняте головуючим суддею Шулежком В.П.), на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ганечко О.М., суддів: Степанюка А.Г., Кузьменка В.В.)
УСТАНОВИВ:
І.Рух справи
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (далі - відповідач, Комісія), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 20 грудня 2018 року №126 про відмову у допуску до складення кваліфікаційного іспиту позивача.
1.1. В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що будь-які обмеження в реалізації права на набуття статусу адвоката мають визначатись виключно положеннями закону. Позивач вважає, що підстави для відмови, на які посилається відповідач в оскаржуваному рішенні, а саме у зв`язку з ненаданням документів, які підтверджують право власності або право користування приміщенням, в якому проживає позивач, не підтвердженням наявності стажу роботи в галузі права, є протиправними та такими, що суперечать законодавству та гарантіям, закріпленим в Конституції України.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Позивач 05 жовтня 2018 року звернувся до Комісії із заявою №1079 про допуск його до складення кваліфікаційного іспиту.
3. До заяви позивачем було додано:
- письмову згоду на обробку персональних даних;
- нотаріально посвідчену копію диплома про вишу юридичну освіту;
- документ, що підтверджує стаж роботи в галузі права (договір з останнього місця роботи, копію трудової книжки);
-копію паспорта;
- копію ідентифікаційного номера;
- медичну довідку форми 122-/0;
- документ встановленої форми компетентного органу про відсутність судимості; - довідку про підтвердження того, що за останні два роки, які передували зверненню позивач не складав кваліфікаційного іспиту;
- фото 3x4.
4. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 20 грудня 2018 року №126 позивачу відмовлено у допуску до складання кваліфікаційного іспиту. Підставою для відмови стали наступні порушення: не підтвердження місця проживання заявника у місті Києві та стажу у галузі права.
5. Не погоджуючись із рішенням Комісії, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Рішенням окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
7. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог для звернення із заявою про допуск до складання кваліфікаційного спиту до Комісії, не подано усіх необхідних документів або інформації, що підтверджує його стаж у галузі права. А тому оскаржуване рішення Комісії про відмову ОСОБА_1 в допуску до складання кваліфікаційного іспиту відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
8. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
9. На думку позивача, він не порушував своє зобов`язання, надане в письмовій заяві Комісії щодо надання всіх наявних для перевірки документів на запит відповідача. Вказав, що при поданні та розгляді його заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту не володів документами, в яких визначались кваліфікаційні вимоги до відповідних посад, хоча ці документи Комісія зобов`язала надати. У свою чергу, розгляд питання щодо допуску особи до складання адвокатського іспиту не може залежати від волі державного органу, який є розпорядником цих документів. Окрім того, ОСОБА_1 вказав, що інформацію про кваліфікаційні вимоги до відповідних посад відповідач мав можливість отримати за власними запитами від розпорядника цієї інформації. Повноваження Комісії стосовно отримання інформації за запитами забезпечується контрольним механізмом, згідно з яким відмова в наданні Комісії інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягне за собою відповідальність передбачену законодавством.
10. Позивач вказав, що Законом України 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не передбачено право Комісії перевіряти кандидатів на відповідність іншим вимогам, ніж тим, що передбачені вказаним законом, у тому числі щодо місця проживання, реєстрації місця проживання, тощо. Також Порядком допуску до складання кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270, не визначено вичерпного переліку документів, які підтверджують місце проживання.
11. ОСОБА_1 вважає, що відмова у допуску його до складання кваліфікаційного іспиту становить втручання у право на працю, гарантоване статтею 43 Конституції України та право на вільний розвиток своєї особистості, встановлене статтею 23 Конституції України, а також право на повагу до свого приватного життя, закріплене у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
12. Також позивач наголосив, що судом першої інстанції були порушенні норми процесуального права, оскільки суд безпідставно відмовив у розгляді додаткової похідної позовної вимоги, із висновку суду незрозуміло в чому полягає невідповідність вимогам КАС України його заяви про збільшення позовних вимог
12.1. На думку позивача, розгляд даної справи повинен був здійснюватися не за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки: справа має велике значення для позивача, так як стосується його професії; у разі негативного для Комісії результату розгляду справи, відповідач зобов`язаний буде вжити заходів щодо перегляду положень Порядку №270; позивачем не подавалось клопотання щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
12.2. На вказані позивачем порушення судом першої інстанції норм процесуального права суд апеляційної інстанції уваги не звернув.
13. Комісією подано відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
14. На думку представника Комісії, судами першої та апеляційної інстанцій правомірно встановлено, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку не було доведено факту проживання у місті Києві, що є підставою для звернення саме до КДКА м. Києва із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту. Надана позивачем копія договору дарування квартири не підтверджує проживання позивача у м. Києві. У свою чергу, із довіреності, наданої до Комісії позивачем вбачається, що ОСОБА_1 має право на розпорядження квартирою у місті Києві без права користування нею.
15. У відзиві зазначено, що з нотаріально засвідченої копії трудової книжки позивача не можливо було встановити приналежність займаних ним посад до галузі права. Не надавши належним чином завірених копій посадових інструкцій, позивач порушив своє зобов`язання, надане голові Комісії щодо надання документів та інформації на вимогу Комісії.
16. Представником відповідача наголошено, що чинним законодавством передбачено право Комісії, а не обов`язок звертатись із відповідними запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та службових осіб, підприємств, установ та організацій.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).
19. Статтею 6 Закону№ 5076-VI визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Не може бути адвокатом особа, яка:
1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;
2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;
3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.
Для цілей цієї статті:
1) повна вища юридична освіта - повна вища юридична освіта, здобута в Україні, а також повна вища юридична освіта, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;
2) стаж роботи в галузі права - стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти.
20. Відповідно до статті 8 Закону № 5076-VI особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, що зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.
Відмова в наданні інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, установлену законом.
У разі ненадання особою, яка виявила бажання стати адвокатом, письмової згоди на перевірку повноти та достовірності повідомлених нею відомостей така особа до кваліфікаційного іспиту не допускається.
Строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про:
1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту;
2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в обов`язковому порядку зазначаються причини такої відмови.
21. Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні регулює Закон України від 11 грудня 2003 року №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон №1382-IV).
22. Статтею 3 Закону №1382-IV визначено, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - це паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
23. Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
24. Порядком допуску до складання кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 (далі - Порядок № 270) визначено, зокрема, перелік документів, що подаються особами, які виявили бажання складати кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, правила допуску до складення кваліфікаційного іспиту.
25. Пунктом 1 Розділу 2 Порядку №270 визначено, що особа, яка виявила бажання набути статус адвоката (далі Заявник), звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.