ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №520/787/19
адміністративне провадження №К/9901/21789/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/787/19
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про стягнення недоплаченої суддівської винагороди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року (прийняте головуючим суддею Кухар М.Д.), на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Кононенко З.О., суддів: Мельнікової Л.В., Калиновського В.А.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У січні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (далі - відповідач, ТУ ДСА України в Харківській області), в якому просив:
- стягнути з ТУ ДСА України в Харківській області на користь судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1, нараховану, але невиплачену суддівську винагороду за період з 04 грудня 2018 року до 31 грудня 2018 року у розмірі 36002,80 грн., яка підлягає індексації за період, починаючи з 01 січня 2019 року по день фактичного розрахунку;
- рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача нараховану, але невиплачену суддівську винагороду у межах суми стягнення за один місяць (грудень 2018 року) звернути до негайного виконання.
1.1. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем всупереч Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 року відмовлено у встановленні та виплаті суддівської винагороди у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України "Про Державний Бюджет України на 2018 рік" станом на 01 січня 2018 року.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Указом Президента України від 23 січня 2012 року за № 29 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Коломацького районною суду Харківської області.
3. Позивач займає вищевказану посаду та отримує суддівську винагороду у розмірах, визначених положеннями частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453- VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року.
4. Рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року за № 11-р 2018 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (с неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-УІ у редакції Закону України "Про забезпечення права па справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ. Визначено, що це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат: з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат: з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат: з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат" (п. 1 резолютивної частини Рішення); визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VІ у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютою 2015 року № 192-VIII, за яким "суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу", для цілей застосування окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ зі змінами (п. 2 резолютивної частини Рішення).
5. Відповідно до розрахункового листа за грудень 2018 року, судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 нараховано 31011.20 грн., а виплачено - 24964.01 грн. (6000 грн. + 18964.01 грн.)
6. 26 грудня 2018 року позивач звернувся до ТУ ДСА в Харківській області з заявою про встановлення з 04 грудня 2018 року розміру посадового окладу у обсязі 15 (п`ятнадцяти) мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України "Про державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01 січня 2018 року (3723 грн.); виплатою різниці суддівської винагороди судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 за грудень 2018 року, виходячи з розміру посадового окладу судді місцевого загальною суду з 04 грудня 2018 року - 26430 грн., встановленого п. 3 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ 15 (п`ятнадцяти) мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України "Про державний бюджет України на 2018 рік" станом па 01 січня 2018 року (3723 грн.) з урахуванням доплат до посадового окладу.
7. Відповідач листом № 06-15/3380 від 27 грудня 2018 року відмовив позивачу, зазначив, що 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774- VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення зазначеного Закону установлює що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 762 гривні. Вказаний Закон є чинним, не конституційним не визнавався та відповідно не скасовувався.
8. Не погоджуючись із відмовою щодо виплати суддівської винагороди у відповідному розмірі, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
10. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що посадовий оклад судді місцевого суду, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання та не підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), станом на 04 грудня 2018 року складає 15 прожиткових мінімумів працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
11. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
12. У касаційній скарзі вказано, що норма Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не може бути застосована як така, що прийнята пізніше, оскільки знижує рівень гарантій незалежності судді, що суперечить Конституції. Також вона не зупиняє дію Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у частині визначення посадового окладу судді.
13. На думку позивача, визначення Законом України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб суперечить змісту рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018, який визначає неприпустимість зниження рівня гарантій незалежності судді, що суперечить Конституції.
14. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
15. У відзиві представник ТУ ДСА України у Харківській області зазначив про відсутність правових підстав для встановлення та виплати суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 у обсязі 15 мінімальних заробітних плат.
16. Представник відповідача вказав, що з урахуванням висновків рішення Конституційного суду України від 04 грудня 2018 року №1-р/2018 у справі № 1-7/2018 (40620) та чинного законодавств України до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя місцевого суду повинен отримувати суддівську винагороду в розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
17. На думку представника відповідача, інститут мінімальної заробітної плати є міжгалузевим інститутом, положення Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не втручаються у регулювання відносин судоустрою, проте, ними запроваджено зміни по відношенню до загального правового регулювання розміру заробітної плати, що має бути враховано при визначенні її величини. За таких обставин, необхідно звернутись до інших законів, що встановлюють розмір мінімальної заробітної плати. Такі норми доповнюють частину третю статті 133 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" і становитимуть єдину спеціальну норму, якою буде визначено розмір посадового окладу судді. Нормативним доповненням до зазначеної статті є відповідні законодавчі положення, а саме, пунктом 3 Розділу II "прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Тобто, таким приписом законодавець заборонив застосовувати новий розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, в тому числі суддів.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
18. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів; розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
20. Відповідно до частини першої, другої статті 135 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
20.1. Частина третя цієї ж статті встановлює базові розміри посадового окладу суддів судів різних інстанцій, розрахунковою величиною яких є прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
21. Пунктом 22 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII (положення якого діяли на час існування спірних правовідносин до моменту виключення цього пункту Законом України від 16 жовтня 2019 року №193-IX) було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом (тобто Законом № 1402-VIII), мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 рік, №№41-45, сторінка 529; 2015 рік, №№18-20, сторінка 132 із наступними змінами).