ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №815/1978/18
адміністративне провадження №К/9901/68969/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 (суддя Левчук О.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2018 (головуючий суддя -Кравченко К.В., судді:Джабурія О.В., Вербицька Н.В.) у справі № 815/1978/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Котовський винзавод" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до ГУ ДФС в Одеській області (надалі - відповідач, ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ начальника ДФС від 25.04.2018 року № 2799 про проведення фактичної перевірки ТОВ "Котовський винзавод".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняття наказу про проведення фактичної перевірки відбулось з порушенням встановленої у Податковому кодексі України процедури призначення перевірок, а саме, без належних підстав та без дотримання обов`язкових для цього умов. В спірному наказі не зазначено, які саме були порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального зі сторони позивача. Також, не зазначено, яку саме інформацію отримало Головне управління ДФС в Одеській області, що стала у подальшому підставою для прийняття оскаржуваного наказу, а лише перераховано норми Податкового кодексу України. При цьому, позивач вважає, що якщо в наказі вказано пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, то контролюючий орган повинен здійснювати проведення перевірки саме з питань, що передбачені даною нормою. З цих підстав, на думку позивача, проведення перевірки з інших питань, зокрема: здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, є незаконним.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2018, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про відповідність оскаржуваного наказу про проведення фактичної перевірки вимогам податкового законодавства, а дії відповідача по організації та проведенні фактичної перевірки Товариства визнав такими, що здійснені в межах компетенції та за наявності передбаченої Податковим кодексом України підстави для її проведення.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права, а також порушення процесуальних норм - вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, що мають істотне значення для правильного розгляду справи, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, по суті вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про правомірність дій відповідача по організації та проведенню фактичної перевірки відповідно до вимог підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України . Крім того виходив з того, що у спірному наказі не зазначено, яку саме інформацію отримало Головне управління ДФС в Одеській області, що стала у подальшому підставою для його прийняття, а лише перераховано норми Податкового кодексу України. При цьому, позивач вважає, що контролюючий орган повинен здійснювати проведення перевірки саме з тих питань, що передбачені пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, що зазначені як підстава для проведенння перевірки.
Відповідач правом на подання заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.04.2018 року від управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ДФС на ім`я начальника ДФС надійшла доповідна записка щодо надання дозволу на проведення фактичної перевірки ТОВ "Котовський винзавод", код ЄДРПОУ 30827073.
25.04.2018 року ДФС видано наказ №2799 про проведення фактичної перевірки ТОВ "Котовський винзавод" тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 16.12.2017 року - по дату закінчення фактичної перевірки.
25.04.2018 року посадовими особами ДФС на підставі направлень №915, №916 від 25.04.2018 року здійснено вихід на перевірку за адресою здійснення господарської діяльності ТОВ "Котовський винзавод": Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 220, за результатами якого складено акт про відмову від допуску посадових осіб ДФС до перевірки №449/15-32-40-01, копія якого отримана секретарем ТОВ "Котовський винзавод" Каспрович Д.І. 25.04.2018 року о 15:30 год.
Також, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області складено акт про відмову від підпису у направленні на перевірку №450/15-32-40-01 від 25.04.2018 року.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).