?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/2167/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
позивача - Завада В.В. (адвокат),
відповідачів - не з`явилися,
третіх осіб - не з`явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ткаченка Юрія Олександровича
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 (судді: Плахов О.В., Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2019 (суддя Шатерніков М.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"
до: 1. Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області,
2. Фізичної особи-підприємця Ткаченка Юрія Олександровича
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:
1.Софіївська сільська рада Близнюківського району Харківської області,
2. Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1
про визнання правочинів недійсними,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Близнюківської районної державної адміністрації та Фізичної особи-підприємця Ткаченко Юрія Олександровича, в якому просило:
- визнати недійсним розпорядження Близнюківської РДА від 21.09.2018 №844 "Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення товарного виробництва на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області";
- визнати недійсним розпорядження Близнюківської РДА від 17.10.2018 №921 "Про припинення дії договору оренди землі, укладеного між Близнюківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" від 22.10.2012 на земельну ділянку, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області за межами населених пунктів";
- визнати недійсним правочин щодо укладання договору оренди землі від 21.03.2019, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, площею 5.3281 га, укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем Ткаченком Юрієм Олексійовичем та реєстрації його 21.03.2019, за заявою останнього в Державному реєстрі речових прав.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" та Близнюківською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320686300:02:0368 строком на 49 років, який виконувався позивачем, однак відповідач безпідставно припинив його користування, а оскаржувані розпорядження порушують його права на правомірне користування вищезазначеною земельною ділянкою.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 у справі №922/2167/19 позов задоволено частково. Визнано недійсним розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації №844 "Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення товарного виробництва на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області". Визнано недійсним розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації №921 "Про припинення дії договору оренди землі, укладеного між Близнюківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" від 22.10.2012 на земельну ділянку, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області за межами населених пунктів". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Закрито провадження у справі в частині вимог про визнання недійсними правочину щодо укладання договору оренди землі від 21.03.2019, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, площею 5.3281 га, укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем Ткаченком Юрієм Олексійовичем та реєстрації його 21.03.2019.
2.2. Ухвалюючи вищезазначені рішення господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржувані розпорядження порушують принципи рівності і справедливості щодо права користування позивачем спірною земельною ділянкою. Щодо іншої частини позовних вимог, суди виходячи із суб`єктного складу сторін договору дійшли висновку, що спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Фізична особа-підприємець Ткаченко Юрій Олександрович просить скасувати судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та закрити провадження у цій частині на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
3.2. Касаційну скаргу мотивовано тим, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, оскільки останній поданий до суду 10.07.2019 за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" Шелудька А.Д., проте відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником позивача з зазначеної дати є Воронкін А.В.
3.3. Також скаржник, з посиланням на позицію Великої палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №675/33/19 доводить, що спір у даній справі стосується захисту цивільного права, є приватноправовим і за суб`єктним складом підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи - власника земельної ділянки ОСОБА_1, а отже суд першої інстанції був зобов`язаний закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
3.4. Крім того, Фізична особа-підприємець Ткаченко Юрій Олександрович вважає, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду щодо оскарження законності чи обґрунтованості розпоряджень відповідача, оскільки в силу вимог статей 317, 319, 321, 386, 391 Цивільного кодексу України, а також статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право на захист своїх майнових прав та інтересів належить саме власнику.
3.5. Додатково скаржник зазначає, що відповідно до підпункту в) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України визначено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на неї, однак, на його думку, в Постанові Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 не наведено жодного мотиву прийняття або відхилення кожного аргументу викладеного у його апеляційній скарзі.
3.6. У відзиві на касаційну скаргу Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області не заперечує щодо її змісту та підтримує у повному обсязі вимоги, які в ній викладені.
3.7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" у відзиві на касаційну скаргу не погоджується із доводами скаржника, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить відмовити у її задоволенні, оскаржувані судові рішення залишити без змін та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
3.8. Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" заявлено клопотання про закриття касаційного провадження, яке обґрунтоване тим, що касаційне провадження відкрито помилково, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
3.9. Розглянувши вказане клопотання, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, ураховуючи наступне.
3.10. За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню.
3.11. Частиною п`ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.12. Таким чином, зважаючи на предмет спору (немайнові вимоги), ця справа не є малозначною відповідно до приписів господарського процесуального закону та не відносилась судом першої інстанції до категорії малозначних.
4. Обставини встановлені судами
4.1. Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 02.10.2012 Близнюківська районна державна адміністрація передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Колос" у орендне користування земельну ділянку, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, загальною площею 5,3281 га, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області строком на 49 років.
4.2. Рішенням Близнюківського районного суду від 15.08.2018 у справі №612/464/17 визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. газети Правда, що належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №0045296, виданого Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області 24.06.1996 та зареєстрованого 23.01.1997 у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №296.
4.3. Розпорядженням Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 21.09.2018 №844 передано у власність громадянці ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 5,3281 га, в тому числі ріллі 5,3281 га, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області на землях колишнього КСП ім. газети "Правда".
4.4. 17.10.2018 Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області прийнято розпорядження №921 "Про припинення договору оренди землі, укладеного між Близнюківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" від 22.10.2012 на земельну ділянку, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області за межами населених пунктів", яким вирішено припинити дію зазначеного договору оренди.
4.5. Постановою Харківського апеляційного суду від 27.11.2018 скасовано рішення Близнюківського районного суду від 15.08.2018 у справі №612/464/17 та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову.
4.6. Постановою Верховного Суду від 25.09.2019 скасовані рішення Близнюківського районного суду від 15.08.2018 та постанова Харківського апеляційного суду від 27.11.2018 у справі №612/464/17, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. За змістом частин першої-другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (тут і далі в редакції чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
При цьому Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.3. Щодо доводів скаржника щодо подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності колегія суддів зазначає наступне.
5.4. Відповідно до частини другої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
5.5. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується скаржником, подана у справі позовна заява підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" Шелудьком А.Д .
При цьому в матеріалах справи містяться позовна заява з вихідним номером 91 від 09.07.2019, конверт поштового відправлення від Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" на адресу Господарського суду Харківської області, яким було надіслано позовну заяву із відбитком відділення зв`язку Укрпошти від 09.07.2019 (Т.1., а.с. 29), описи вкладення цінних листів, що надсилалась учасникам справи з відмітками поштової організації від 09.07.2019 (Т.1, а.с. 10-13).
5.6. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.07.2019 (дату подачі позовної заяви) серед осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та даних про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи зазначені Шелудько Андрій Дмитрович - керівник та ОСОБА_5 - підписант.
5.7. В такий спосіб, з огляду на зазначене, твердження скаржника, щодо відсутності повноважень особи, що подала позов на його підписання та неврахування цього судами першої та апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, а також даними відкритих реєстрів, оскільки позов надіслано до суду першої інстанції поштою 09.07.2019, тобто до зміни керівника позивача та підписано особою, яка на день його підписання мала необхідний обсяг повноважень.
5.8. Щодо посилання скаржника на необхідність розгляду спору за правилами цивільного судочинства та обов`язок суду закрити провадження у справі колегія суддів наголошує на наступне.
5.9. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
5.10. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
5.11. За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
5.12. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
5.13. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
5.14. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
При цьому юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
5.15. Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.