ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №805/3414/17-а
адміністративне провадження №К/9901/35792/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року (головуючий суддя - Ястребова Л.В., судді: Гайдар А.В., Компанієць І.Д.)
у справі №805/3414/17-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Донецькій області
про стягнення коштів.
I. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням доповнення позовних вимог, просив:
- зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану відпустку за 2016 рік в сумі 4 816,95 грн;
- нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2017 рік в кількості 45 діб;
- зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану щорічну додаткову оплачувану відпустку як учаснику бойових дій, за 2017 рік в кількості 14 календарних днів;
- зобов`язати виплатити суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку з 4 січня по 29 серпня 2017 року в сумі 66 152,78 грн;
- відшкодувати моральну шкоду.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що розрахунок при звільненні з ним було проведено 7 квітня 2017 року, а не у день звільнення, а також 29 серпня 2017 року перераховано зайво утриманий військовий збір. Таким чином має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, а також компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2016, 2017 роки та щорічну додаткову оплачувану відпустку за 2017 рік.
3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 4 січня по 29 серпня 2017 року в сумі 43 025,09 грн.
4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 8 квітня по 29 серпня 2017 року в розмірі 1 609,04 грн. Абзац другий резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 4 січня по 7 квітня 2017 року у розмірі 41 416,05 грн". У решті судове рішення залишено без змін.
5. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати в частині задоволення позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову, у решті залишити без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 3 січня 2017 року № 1 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліції" (за власним бажанням) з 3 січня 2017 року.
7. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 10 лютого 2017 року № 85 о/с внесено зміни та доповнення до наказу від 3 січня 2017 року. Зазначено вислугу років в календарному та пільговому обчисленні, а також для виплати одноразової грошової допомоги. Зазначено що позивач має невикористану відпустку за 2016 рік у кількості 15 діб.
8. Листами від 31 липня та 20 вересня 2017 року управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Донецькій області повідомило позивача про відсутність законних підстав для нарахування та виплати компенсації за невикористану у 2016 році відпустку. Також повідомлено що у квітні 2017 року нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 57 511,70 грн. 29 серпня 2017 року на картковий рахунок перераховано 1 618,87 грн - повернення зайво нарахованого та перерахованого військового збору за 2016 рік, виявленого в результаті проведеної документальної позапланової виїзної перевірки.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейських не врегульовані положеннями спеціального законодавства, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми Кодексу законів про працю України, відповідно до яких всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення.
10. Остаточний розрахунок з позивачем було проведено 29 серпня 2017 року. У період з 4 січня по 7 квітня 2017 року підлягає стягненню середній заробіток у повному обсязі відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, а у період з 8 квітня по 29 серпня 2017 року - у частині пропорційно недоплаченої суми що становить 2,74% від загальної заборгованості.
11. Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та викладаючи другий абзац резолютивної частини в іншій редакції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що остаточний розрахунок з позивачем було проведено 7 квітня 2017 року, а стягнення пропорційно недоплаченої суми за період по 29 серпня 2017 року є помилковим. Спору між сторонами стосовно зайво утриманого військового збору не було, а тому відсутні підстави для виплати середнього заробітку відповідно до статей 116, 117 Кодексу законів про працю України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Відповідач у касаційній скарзі зазначає що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення та виплачується відповідно до статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою не передбачено строки її виплати. Спірні правовідносини врегульовані спеціальним законодавством, а тому застосування Кодексу законів про працю України є помилковим.