ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №823/1768/15
адміністративне провадження №К/9901/4814/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 (суддя-доповідач - Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Ганечко О.М.) у справі №823/1768/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбуд 101" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газбуд 101" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.11.2014 №0003622301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 3386289,00грн (2794319,00грн - основний платіж та 591970,00грн - штрафна (фінансова) санкція); №0003632301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 4258732,00грн (2839152,00грн - основний платіж та 1419580,00грн - штрафна (фінансова) санкція).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Справа судами переглядалася неодноразово.
3. За результатом останнього розгляду справи рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 (рішення складене в повному обсязі та підписане 13.08.2019) адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.11.2014 №0003622301 та №0003632301. Вирішено стягнути з Головного управління ДФС у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбуд 101" витрати зі сплати судового збору у сумі 487,20грн.
Копію рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 отримано представником відповідача 15.08.2019, що підтверджуються розпискою, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, відповідач 10.09.2019 оскаржив його в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.09.2019 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надання документа про сплату судового збору), та встановив заявнику десятиденний строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених судом недоліків.
У межах встановленого ухвалою від 17.09.2019 строку, контролюючий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Мотивуючи вказане клопотання відповідач вказав на необхідність додаткового часу для викання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху з підстав тривалості проведення процедури сплати судового збору та відсутності на рахунку відповідача в достатній кількості кошторисних призначень необхідних для такої сплати.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.10.2019 відмовив Головному управлінню ДФС у Черкаській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги з підстав його необґрунтованості, а апеляційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 у справі №823/1768/15 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 та з урахуванням частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, повернув заявнику.
Головне управління ДФС у Черкаській області повторно 23.10.2019, тобто з пропуском визначеного КАС України процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019. Одночасно відповідачем до апеляційної скарги було долучено докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі (платіжний документ №227 від 16.10.2019) та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої апеляційної скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Неможливість своєчасної сплати судового збору є обставиною, яка не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду. На думку відповідача, порушення порядку здійснення процесуальної дії апеляційного оскарження, за умови сплати судового збору та надання суду документа про таку сплату, не повинно впливати на право особи доступу до правосуддя.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.11.2019 визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, залишив подану апеляційну скаргу без руху встановивши строк, терміном у десять днів з моменту отримання копії ухвали, протягом якого особа має право усунути недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній інших обґрунтування підстав пропуску цього строку.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що посилання податкового органу на відсутність належного бюджетного фінансування, що унеможливило своєчасну сплату судового збору при поданні апеляційної скарги вперше та призвело до її повернення заявнику, не може бути поважною причиною пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження визначеного КАС України.
Також суд апеляційної інстанції звернув увагу, що передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків, оскільки дотримання вимог встановлених процесуальним законодавством є складовою частиною належного здійснення правосуддя.
Невиконання вимог щодо сплати судового збору, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Відповідно до зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2019 про залишення апеляційної скарги без руху була вручена представнику апелянта 07.11.2019.
На виконання вимог ухвали, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДФС у Черкаській області про продовження строку, в якому відповідач наводить підстави, що зумовити пропуск строку на апеляційне оскарження.
Доводи відповідач про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження зводяться до того, що саме об`єктивні причини, що не залежали від волі відповідача (тривалість проведення процедури зі сплати судового збору та недостатність коштів на рахунку відповідача) унеможливили здійснення своєчасної сплати судового збору раніше та реалізації права апеляційного оскарження рішення суду в межах визначених нормани КАС України процесуальних строків. Контролюючий орган вказує, що відповідно до листів управління фінансово-бухгалтерського забезпечення Головного управління ДФС у Черкаській області від 29.08.2019 б/н "Про повернення документів" та від 24.09.2019 №11/23-00-13-041 "Про повернення документів" у зв`язку зі значною кількістю заяв на безспірне списання коштів з установи відповідача та незначним залишком коштів по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", кошти на сплату судового збору для подання апеляційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 у справі №823/1768/15 тривалий час були відсутні. А тому на переконання відповідача, своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку з подальшим відкриттям провадження у справі, а неможливість сплати судового збору не повинна перешкоджати суб`єкту владних повноважень доступу до правосуддя.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 14.01.2020 визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Черкаській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
5. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вказує на безпідставність прийняття ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. При цьому, відповідач окремо наголошує, що відсутність на рахунку Головного управління ДФС у Черкаській області кошторисних призначень необхідних для спати судового збору з причин не незалежних від волі останнього є поважною причиною пропуску строку при зверненні до суду з метою апеляційного оскарження судового рішення. Також зазначає, що повторна реалізація права на апеляційне оскарження контролюючим органом здійснена з дотриманням положень Кодексу адміністративного судочинства України , а саме - сплачено судовий збір, що, на думку відповідача, є безумовною підставою для відкриття апеляційного провадження у даній справі.
6. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Газбуд 101" не скористалося своїм правом та не подало відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
7. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
8.1. Стаття 129.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
9. Кодекс адміністративного судочинства України:
9.1. Стаття 13.
Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
9.2. Частина друга статті 44.
Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
9.3. Частина перша статті 293.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
9.4. Стаття 295.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
9.5. Частина друга статті 298.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
9.6. Частина третя статті 298.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
9.7. Пункт 4 частини першої статті 299.
Cуд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. За результатами оцінки зазначених, у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.