ПОСТАНОВА
Іменем України
14 квітня 2020 року
Київ
справа №806/331/16
касаційне провадження №К/9901/27246/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2016 (головуючий суддя - Гурін Д.М., судді - Попова О.Г., Романченко Є.Ю.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 (головуючий суддя - Мацький Є.М., судді - Євпак В.В., Шидловський В.Б.) у справі за позовом Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бердичівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
МКП "Бердичівводоканал" подало до суду позов до ДФС України, третя особа - Бердичівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області про: визнання протиправною бездіяльності ДФС України щодо незарахування на рахунок МКП "Бердичівводоканал" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; зобов`язання ДФС України зарахувати на рахунок МКП "Бердичівводоканал" № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість кошти в сумі 1024360,93 грн відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 375.
Обґрунтовуючи позов, МКП "Бердичівводоканал" зазначає, що отримало субвенцію в загальній сумі 1024360,93 грн, яка була перерахована на погашення заборгованості з податку на додану вартість. Відповідач допустив протиправну бездіяльність, що призвело до того, що не відбулося зарахування на рахунок позивача - платника податку на додану вартість у системі електронного адміністрування цього податку коштів з рахунку, відкритого в органі казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з центрального водопостачання, водовідведення тощо, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та зазначених послуг тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Листом від 02.02.2016 за №88/1 МКП "Бердичівводоканал" звернулось до ДФС України щодо припинення порушення порядку адміністрування податку на додану вартість, своєчасного відображення проведених взаєморозрахунків та зарахування коштів на електронний рахунок. Проте відповіді від ДФС України підприємство не отримано, а вказана сума не була зарахована на електронний рахунок, що спричинило неможливість реєструвати податкові накладні споживачам послуг підприємства з серпня 2015 року та позбавлення споживачів послуг права включити до свого податкового кредиту суми податку на додану вартість.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 05.04.2016 адміністративний позов задовольнив, визнав протиправною бездіяльність ДФС України щодо незарахування на рахунок МКП "Бердичівводоканал" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України та зобов`язав ДФС України зарахувати на рахунок МКП "Бердичівводоканал" НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість кошти в сумі 1024360,93 грн відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 375.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.06.2016 залишив без змін постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2016.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки не вчинив дій, передбачених нормами чинного законодавства, унаслідок чого отримані позивачем бюджетні асигнування у вигляді субвенції не знайшли свого відображення на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість, що підтверджено від`ємним значенням такого рахунку. Протиправна бездіяльність відповідача призвела до порушення прав позивача на автоматичне збільшення його реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Позивач намагався вирішити спір шляхом звернень до відповідних органів державної влади за територіальним розташуванням, однак його вимоги не були задоволені. Відповідач не надав суду доказів у підтвердження своїх доводів про те, що він виконав вимоги законодавства та передав коригуючи реєстри в рамках інформаційної системи засобами електронного зв`язку.
ДФС України подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права. Зазначає, що суди не з`ясували обставини про те, що скаржник виконав передбачені нормативно-правовими актами дії щодо передачі реєстрів до Державної казначейської служби України і не допустив протиправної бездіяльності.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02.08.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 13.04.2020 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.04.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
МКП "Бердичівводоканал" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 отримало субвенцію з державного бюджету в сумі 1024360,93 на підставі договорів про організацію проведення розрахунків. Зазначені кошти позивач перерахував до загального фонду Державного бюджету України на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується платіжними дорученнями.
Державна фіскальна служба України не надала Державній казначейській службі України коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку - позивача, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги, що надають населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.