Постанова
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 357/6099/19
провадження № 51-5642 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Короля В.В., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
захисника Грабового В.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Грабового В.С. на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні № 12019110030001020 від 09 квітня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 08 квітня 2019 року приблизно о 22:20, керуючи технічно справним автомобілем марки "BMW X5", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись неподалік будинку № 128 по вул. Ставищанській у м. Білій Церкві Київської області в напрямку до с. Мала Вільшанка Білоцерківського району Київської області, неправильно оцінив дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою і відповідно не реагував на її зміну, не обрав безпечної швидкості, перевищив швидкість руху керованого ним автомобіля, перед зміною напрямку руху праворуч своєчасно не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на праве узбіччя, де в подальшому не застосував екстрене гальмування та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який рухався по вказаному узбіччю. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер. При цьому після наїзду на пішохода ОСОБА_1 керований ним автомобіль не зупинив, на місці пригоди не залишився та не вжив всіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, який перебував у небезпечному для життя стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу захисника Тарасюка А.В. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі захисник Грабовий В.С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість і вказує, що судами обох інстанцій безпідставно не було застосовано до ОСОБА_1 положення ст. 75 КК України. При цьому посилається на те, що місцевий суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, повною мірою не врахував хворобливого стану здоров`я засудженого, наявності на його утриманні матері, яка є особою похилого віку та тяжко хворіє. Крім того, на переконання сторони захисту, місцевий суд залишив поза увагою те, що ОСОБА_1 повністю відшкодував заподіяну ним моральну та матеріальну шкоду.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні прокурор заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника, просила постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення залишити без зміни.
Захисник підтримав подану ним касаційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, однією з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у п. 3 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися ст. 414 цього Кодексу.
Висновок суду про доведеність винуватості та кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України у касаційній скарзі не оспорюється, а тому в касаційному порядку не перевіряється.