Постанова
Іменем України
14 квітня2020 року
м. Київ
справа № 297/704/18-ц
провадження № 61-22043св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Берегівська районна державна адміністрація, Дийдянська сільська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Собослоя Г. Г., Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Берегівська районна державна адміністрація (далі - Берегівська РДА), Дийдянська сільська рада, про визнання недійсним наказів, реєстрації та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням тринадцятої сесії 23 скликання Дийдянської сільської ради від 03 березня 2000 року його бабі ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,77 га на території Дийдянської сільської ради у контурі 69 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а 19 лютого 2001 року їй виданий державний акт на право приватної власності на землю І-ЗК № 014864. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишила заповіт, згідно з яким все своє майно вона заповіла йому. У 2017 році він вирішив оформити право власності на земельну ділянку за заповітом та звернувся до нотаріуса, де йому роз`яснено необхідність отримання кадастрового номера на земельну ділянку.
Листом інженера-розпорядника від 12 грудня 2017 року повідомлено про неможливість присвоїти кадастровий номер, оскільки на цю земельну ділянку накладаються:
1) земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,95 га, кадастровий номер 2120483600:01:000:0105, яку надано у власність ОСОБА_4 згідно з наказом Головного управління Держземагентства у Закарпатській області від 28 січня 2014 року № ЗК/2120483600:01:000/00000081;
2) земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,95 га, кадастровий номер 2120483600:01:000:0104, яку надано у власність ОСОБА_3, згідно з наказом Головного управління Держземагентства у Закарпатській області від 28 січня 2014 року № ЗК/2120483600:01:000/00000083.
23 січня 2015 ОСОБА_3 та 28 січня 2015 ОСОБА_4, уклали договори дарування, згідно з якими подарували ці земельні ділянки ОСОБА_6 . У зв`язку з набуттям спадкодавцем права власності на землю раніше за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, накази Головного управління Держземагентства у Закарпатській області, вважає, що вказані накази є незаконними, прийнятими без вилучення земельної ділянки від власника. Здійснена на їх підставі державна реєстрація права власності та правовстановлюючі документи є незаконними.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати незаконними та скасувати: накази Головного управління Держземагентства у Закарпатській області від 28 січня 2014 року № ЗК/2120483600:01:000/00000081, яким надано земельну ділянку у власність ОСОБА_4, та № ЗК/2120483600:01:000/00000083 від 28 січня 2014 року, яким надано земельну ділянку у власність ОСОБА_3 ; державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 земельної ділянки, кадастровий номер 2120483600:01:000:0104, індексний номер 17743302 від 13 лютого 2014 року, номер запису про право власності 4662286 від 12 лютого 2014 року; свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 17742719 від 13 лютого 2014 року, видане ОСОБА_3 Реєстраційною службою Берегівського районного управління юстиції; державну реєстрацію земельної ділянки за ОСОБА_4, кадастровий номер 2120483600:01:000:0105, індексний номер 17669776 від 12 лютого 2014 року, номер запису про право власності 4644396 від 11 лютого 2014 року; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 17666724 від 12 лютого 2014 року, видане ОСОБА_4 Реєстраційною службою Берегівського районного управління юстиції; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки площею 0,95 га, кадастровий номер 2120483600:01:000:0104, та площею 0,95 кадастровий номер 2120483600:01:000:0105, які розташовані в контурі НОМЕР_1 на території Дийдянської сільської ради за межами населеного пункту; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,77 га, що розташована в контурі НОМЕР_1 на території Дийдянської сільської ради, за межами населеного пункту; стягнути 4 228,80 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Рішенням Берегівського районного суду від 26 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними та скасовано: накази Головного управління Держземагентства у Закарпатській області від 28 січня 2014 року № ЗК/2120483600:01:000/00000081, яким надано земельну ділянку у власність ОСОБА_4, та № ЗК/2120483600:01:000/00000083 від 28 січня 2014 року, яким надано земельну ділянку у власність ОСОБА_3 ; державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 2120483600:01:000:0104, індексний номер 17743302 від 13 лютого 2014 року, номер запису про право власності 4662286 від 12 лютого 2014 року; свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 17742719 від 13 лютого 2014 року, видане ОСОБА_3 Реєстраційною службою Берегівського районного управління юстиції; державну реєстрацію земельної ділянки за ОСОБА_4 кадастровий номер 2120483600:01:000:0105, індексний номер 17669776 від 12 лютого 2014 року, номер запису про право власності 4644396 від 11 лютого 2014 року; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 17666724 від 12 лютого 2014 року, видане ОСОБА_4 Реєстраційною службою Берегівського районного управління юстиції; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки площею 0,95 га, кадастровий номер 2120483600:01:000:0104, та площею 0,95 кадастровий номер 2120483600:01:000:0105, які розташовані в контурі НОМЕР_1 на території Дийдянської сільської ради за межами населеного пункту; визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,77 га, що розташована в контурі НОМЕР_1 на території Дийдянської сільської ради, за межами населеного пункту. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що при прийнятті розпоряджень та наказів, спірні земельні ділянки передані у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4, без вилучення їх у власника ОСОБА_7, що є грубим порушенням ЗК України. Згідно з Витягом із плану землекористування Дийдянської сільської ради, спірна земельна ділянка знаходиться в контурі 69 та віднесена до земель колективної власності колишнього КСГП "Дийдівське", що підлягає розпаюванню та не могла бути відведена у власність не членам колишнього КСГП для ведення особистого селянського господарства. Крім того, в спірних наказах зазначається, що земельні ділянки передаються у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із земель державної власності, у той час коли ці землі були у власності ОСОБА_7, ОСОБА_2 набула право власності на спірні земельні ділянки безвідплатно, відповідно до договорів дарування з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Враховуючи, що земельна ділянка площею 1,77 га належить ОСОБА_7 на підставі державного акта на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 835, яка залишила заповіт на позивача, який спадщину прийняв, суд вважав за можливе у порядку статті 392 ЦК України визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом право власності на цю земельну ділянку.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 1,77 га, що розташована в контурі НОМЕР_1 на території Дийдянської сільської ради, за межами населеного пункту - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні таких вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення, виходив із того, що площа земельної ділянки, на яку має право позивач у порядку спадкування, становить 1,77 га. Загальна площа двох земельних ділянок, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 (0,95 га, кадастровий номер 2120483600:01:000:0104, та 0,95 га, кадастровий номер 2120483600:01:000:0105), становить 1,9 га. Як вбачається із Схеми перетину земельних ділянок, ці земельні ділянки частково перетинаються із земельною ділянкою, на яку має право позивач у порядку спадкування - перетин із ділянкою 2120483600:01:000:0105 співпадає на 53,4514 %, перетин із ділянкою 2120483600:01:000:0104 співпадає на 32,6252 %. Отже, площа та конфігурація земельної ділянки, право власності на яку має намір оформити у порядку спадкування позивач, відрізняється від площ та конфігурації вказаних вище земельних ділянок. Таким чином, вимоги про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,95 га, кадастровий номер 2120483600:01:000:0104 та площею 0,95 кадастровий номер 2120483600:01:000:0105, та визнання за позивачем права власності на них, задоволенню не підлягають.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення в частині відмови у задоволенні вимог про витребування майна та визнання права власності та ухвалити у цій частино нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що земельна ділянка в контурі 69 не могла бути відведена у власність не членам колишнього КСГП, тобто земельні ділянки від ОСОБА_2 у будь-якому випадку потрібно витребувати не дивлячись на конфігурацію. Суд першої інстанції не вказав на чию користь потрібно витребувати земельні ділянки, а тому їх частину треба витребувати на його користь, а іншу - на користь Дийдянської сільської ради.
У січні 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що витребувати своє майно із чужого незаконного володіння має право лише власник, і лише якщо доведе факт незаконного вибуття майна з його володіння. ОСОБА_1 не є ані власником, ані користувачем спірної земельної ділянки згідно з вимогами ЗК України, а Дийдянська сільська рада не має повноважень щодо розпорядження цими землями, то заявник не вправі ставити вимоги щодо витребування цієї земельної ділянки із чужого незаконного володіння на свою користь, а також на користь Дийдянської сільської ради, тим паче, що жодних повноважень від сільської ради на це він не отримував.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Оскільки рішення суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 1,77 га, що розташована в контурі НОМЕР_1 на території Дийдянської сільської ради, за межами населеного пункту, то суд касаційної інстанції переглядатиме вказане судове рішення лише в цій частині.
Встановлені судами обставини
Рішенням 13 сесії 23 скликання Дийдянської сільської ради від 03 березня 2000 року (у додатку № 361) ОСОБА_7 (баба позивача) надано у приватну власність земельну ділянку площею 1,77 га на території Дийдянської сільської ради в контурі 69 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 19 лютого 2001 року їй виданий відповідний державний акт на право приватної власності на землю І-ЗК № 014864.
Згідно із заповітом від 01 грудня 2011 року, посвідченим секретарем Дийдянської сільської ради, ОСОБА_7 заповіла все своє майно ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла.
Спадщину після смерті баби позивач прийняв, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що встановлено рішенням Берегівського районного суду від 06 грудня 2013 року, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_1 на будинок на підставі вказаного рішення суду зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 січня 2014 року. Також рішенням Берегівського районного суду від 19 лютого 2018 року встановлено факт належності ОСОБА_1 заповіту, складеного ОСОБА_5, та встановлено факт належності ОСОБА_5 державного акта на право приватної власності на землю І-ЗК № 014864.
Із метою оформлення права власності на спірну земельну ділянку, позивач звернувся до нотаріуса, при цьому йому роз`яснено про необхідність отримати кадастровий номер на земельну ділянку.
Листом інженера-землевпорядника О. Бойчук від 12 грудня 2017 року позивачу повідомлено про неможливість присвоїти земельній ділянці кадастровий номер, оскільки на цю земельну ділянку накладаються: земельна ділянка площею 0,95 га, кадастровий номер 2120483600:01:000:0105, яка передана у власність ОСОБА_4, та земельна ділянка площею 0,95 га, кадастровий номер 2120483600:01:000:0104, яка передана у власність ОСОБА_3 .
Рішенням від 11 вересня 2018 року № РВ-2100267342018 державним кадастровим реєстратором відмовлено ОСОБА_1 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки у межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, знаходяться частини інших земельних ділянок - перетин із ділянкою, кадастровий номер 2120483600:01:000:0105, співпадає на 53,4514 %, перетин із ділянкою, кадастровий номер 2120483600:01:000:0104, - співпадає на 32,6252 %, що підтверджено Схемою перетину земельних ділянок.
Розпорядженням голови Берегівської РДА від 18 березня 2010 року № 168, наданий дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,95 га на території Дийдянської сільської ради за межами населеного пункту, в контурі 69, у власність для ведення особистого селянського господарства, а розпорядженням голови Берегівської РДА від 18 березня 2010 року № 171, наданий дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,95 га на території Дийдянської сільради за межами населеного пункту, в контурі 69, у власність для ведення особистого селянського господарства.
Наказами Головного управління Держземагентства у Закарпатській області від 28 січня 2014 року затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства та надані їм земельні ділянки по 0,95 га кожній у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Згідно з витягом із Державного реєстру прав на нерухоме майно, ОСОБА_4 11 лютого 2014 року зареєструвала спірну земельну ділянку на праві приватної власності у реєстраційній службі Берегівського ГУЮ та отримала Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12 лютого 2014 року № 17666724.