Постанова
Іменем України
13 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 2-о-160/07
провадження № 61-3173св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
представник заявника - адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна,
заінтересована особа - Новокаховський відділ імміграції громадянства та реєстрації фізичних осіб,
представник заінтересованої особи - Демидова Аліна Вадимівна,
особа, яка подала апеляційну скаргу - прокурор м. Нова Каховка Херсонської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Ковальчук Іриною Миколаївною, на рішення апеляційного суду Херсонської області у складі колегії суддів: Капітан І. А., Вадзінського П. О., Колісниченка А. Г. від 06 липня 2011 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту його постійного проживання на території України з 1991 року.
Заява мотивована тим, що в 1991 році він з батьком прибув на територію України і по теперішній час постійно проживає на АДРЕСА_1, а з 2009 року разом із дружиною та дітьми проживає в с. Козацьке Бериславського району Херсонської області. Встановлення даного факту необхідно заявнику для отримання громадянства України та паспорта громадянина України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 24 липня 2007 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України з 1991 року.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що факт проживання ОСОБА_1 на території України з 1991 року підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а встановлення такого факту необхідно заявнику для отримання громадянства України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 06 липня 2011 року апеляційну скаргу прокурора м. Нова Каховка Херсонської області задоволено, рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 24 липня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відомості щодо постійного і безперервного проживання ОСОБА_1 на території України з 1991 року на законних підставах в матеріалах справи відсутні.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У лютого 2019 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не було повідомлено заявника про дату, час і місце проведення судового засідання у суді апеляційної інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції помилково прийняв та розглянув апеляційну скаргу прокурора м. Нова Каховка Херсонської області, не врахувавши, що прокурор не брав участі у справі і рішенням суду його права не вирішені; не надав належної оцінки наданим заявником доказам щодо постійного і безперервного його проживання на території України з 1991 року на законних підставах.
Узагальнені доводи відзивів на касаційні скарги
Новокаховська місцева прокуратура Херсонської області та Новокаховський відділ імміграції громадянства та реєстрації фізичних осіб подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, у яких, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Херсонської області від 06 липня 2011 року; відкрито касаційне провадження в указаній і витребувано цивільну справу № 2-о-160/07 з Новокаховського міського суду Херсонської області.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, подану адвокатом Ковальчук Іриною Миколаївною, на рішення апеляційного суду Херсонської області від 06 липня 2011 року здійснюється Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.