Постанова
Іменем України
13 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 357/4095/16-ц
провадження № 61-3519св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3,
позивач - ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в складі судді Цуранова А. Ю. від 12 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С. від 17 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_5 із ним, не менше як п`ять років до смерті останньої, визнати право на спадкування за законом майна померлої ОСОБА_5 за ним, усунути відповідачку ОСОБА_2 від спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 з 1994 року проживав однією сім`єю разом з ОСОБА_5 . З часу спільного проживання вони разом вели домашнє господарство, утримували своє житло, мали спільний бюджет виконувала права та обов`язки подружжя. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, після її смерті залишилася спадщина у вигляді квартири за адресою їх спільного проживання у АДРЕСА_1 .
Позивач зазначив, що 03 грудня 2015 року він подав заяву про прийняття спадщини до нотаріуса та отримав витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі і за інформацією нотаріуса, позивачу стало відомо, що заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, подала ОСОБА_2, проте він вважає, що будь-яких доказів, які свідчили б про родинні стосунки між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 матеріали спадкової справи не містять. Крім того, станом на 14 травня 2016 року, сплив строк на прийняття спадщини ОСОБА_2 .
У травні 2016 року третя особа ОСОБА_3 звернувся до суду з самостійними позовними вимогами посилаючись на те, що 16 лютого 2016 року він своєю заявою до нотаріуса прийняв спадщину після смерті його тітки ОСОБА_5 тому просив визнати за ним право власності на спірну квартиру АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті його тітки ОСОБА_5 .
У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просила встановити факт, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була її двоюрідною сестрою, просила визнати за нею право власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5
ОСОБА_2 вказує в позові, що є спадкоємцем за законом після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 вона прийняла спадщину у вигляді спірної квартири, звернувшись до нотаріальної контори із відповідною заявою, проте нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю документів для підтвердження родинних відносин з померлою ОСОБА_5, а також не надано необхідних правовстановлюючих документів на майно.
ОСОБА_2 зазначала, що відповідно до свідоцтва про народження вона є донькою ОСОБА_2, в свою чергу ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_6, в якої ще була донька ОСОБА_11, яка змінила прізвище на ОСОБА_2 та в якої була донька ОСОБА_5 (спадкодавець по даній справі). Таким чином, ОСОБА_2 є двоюрідною сестрою покійної ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була двоюрідною сестрою ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 має право на спадкування за законом третьої черги за правом представлення після смерті спадкодавця ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_1 не довів факту проживання однією сім`єю із померлим спадкодавцем ОСОБА_5 не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не довела факту споріднення з померлим спадкодавцем ОСОБА_5 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції зазначив про те, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин та ухвали законне та обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування немає.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційних скарг
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги всі факти, які повідомлялись свідками. Так, судами не прийнято до уваги фактів наявності спільного бюджету у нього та ОСОБА_5 . Крім того, усі свідки позивача підтвердили той факт, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не є родичами. У матеріалах справи наявні архівні довідки Державного архіву Чернігівської області, які також спростовують родинну спорідненість інших учасників справи. Також указує на неналежне його повідомлення про розгляд справи в апеляційному суді.
У лютому 2019 роке ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 не зміг довести свого проживання з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, його позовні вимоги не відповідають вимогам закону і не можуть бути задоволені судом. А позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не довела свою кровну спорідненість зі спадкодавцем ОСОБА_5 .
Узагальнені доводи відзивів на касаційні скарги
У березні 2019 року ОСОБА_2 подала відзиви на касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_4, у якому просить відмовити в задоволенні зазначених касаційних скарг, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначає, що доводи касаційних скарг не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені та їм надана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
У березні 2019 року ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить відмовити в задоволенні зазначеної касаційної скарги. Зазначає, що правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 не зміг довести факт свого проживання з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а його позовні вимоги не відповідають вимогам закону і не можуть бути задоволені судом.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 і витребувано цивільну справу № 357/4095/16-ц з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 .
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Біла Церква Київської області померла ОСОБА_5, про що складено відповідний актовий запис № 1878.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори 19 січня 2004 року, а також на підставі свідоцтва про право власності на житло № 9207 від 21 червня 1994 року.
Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
22 серпня 2016 року приватним нотаріусом Дерун А. А. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1, з посиланням на те, що заявник не надав документи, що підтверджують родинні відносини з померлою ОСОБА_5
14 липня 2016 року приватним нотаріусом Дерун А. А. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2, з посиланням на те, що не надані документи на підтвердження родинних відносин з померлою ОСОБА_5 .
У матеріалах спадкової справи також міститься повідомлення № 135/02-14 від 14 березня 2016 року вказаного нотаріуса на адресу ОСОБА_3 про заведення спадкової справи та проханням надати документи, що підтверджують факт родинних відносин з померлою.
Крім того, суд установив, що ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 12 червня 1985 року по день смерті одна.
Позивач ОСОБА_13 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 з 24 липня 1969 року до 30 травня 2000 року знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_14
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги не підлягають задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.