Постанова
Іменем України
13 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 161/9711/18
провадження № 61-9074св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Фідобанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В. від 03 квітня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк" про визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненими.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 24 червня 2008 року між нею та ПАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", було укладено кредитний договір № 014/2635/2/18432. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором на підставі договору іпотеки № б/н від 30 вересня 2008 року вона передала в іпотеку банку квартиру-студіо АДРЕСА_1 . 29 квітня 2011 року на її адресу банком направлено вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором. Законим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 липня 2011 року з неї стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 286 974,65 грн. Указана заборгованість була стягнута з неї в рамках виконавчого провадження. На даний час в неї відсутні будь-які зобов`язання перед ПАТ "Фідобанк" останнє не визнає виконання нею зобов`язань. ОСОБА_1 просила визнати припиненим кредитний договір від 24 червня 2008 року № 014/2635/2/18432 та іпотеку квартири-студіо АДРЕСА_1, відповідно до договору іпотеки від 30 вересня 2008 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору та договору іпотеки, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не виконала свої зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки, а виконання заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 липня 2011 року через сім років не є підтвердженням належного виконання зобов`язань за кредитним договором.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2019 скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано припиненим зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/2635/2/18432 від 24 червня 2008 року, укладеним між ПАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_1 . Визнано припиненою іпотеку кваритири-студіо АДРЕСА_1, встановлену згідно договору іпотеки від 30 вересня 2008 року укладеного між ПАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобак", та ОСОБА_1 . Вирішено питання про судовий збір.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що нарахування визначених умовами кредитного договору процентів та неустойки після реалізації банком права на дострокове повернення заборгованості є незаконним, а відтак зобов`язання за кредитним договором від 24 червня 2008 року є припиненими.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2019 року ПАТ "Фідобанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував положень статті 533 ЦК України, що грошові кошти в гривні, які надходили на виконання рішення Луцького міського суду Волинської області від 26 липня 2011 року, ПАТ "Фідобанк" перераховував за курсом валюти - долара, оскільки кредит був виданий в даній іноземній валюті. У зв`язку з цим коштів, що були стягнуті по рішенню суду виявилося недостатньо.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПАТ "Фідобанк", у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін. Зазначає, що ПАТ "Фідобанк під час судового процесу по стягненню з позивача заборгованості за кредитним договором позовні вимоги визначив в гривні, а відтак втратив право на перерахунок курсової різниці.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 161/9711/18 з Шевченківського районного суду м. Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 24 червня 2008 року між ПАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/2635/2/18432. Відповідно до умов даного договору ПАТ "Ерсте Банк" надало ОСОБА_1 кредит в сумі 27 280,20 дол. США на строк до 23 серпня 2018 року зі сплатою 13,5% річних.
У забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором 24 червня 2008 року між ПАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_2 був укладено договір поруки.
30 вересня 2008 року між ПАТ "Ерсте Баенк" та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, на підставі якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку квартиру-студіо АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 липня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", заборгованість за кредитним договором в сумі 286 974,65 грн, що еквівалентно 36 027,65 дол. США.
На підставі вказаного судового рішення 26 липня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області був виданий виконавчий лист № 2-4293, який пред`явлений до виконання до Луцького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області.
27 червня 2018 року заступником начальника Луцького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виданого 26 липня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області виконавчого листа № 2-4293 у зв`язку з виконанням рішення суду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.