Постанова
Іменем України
10 квітня 2020 року
місто Київ
справа № 465/419/16-ц
провадження № 61-12645св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "БМ Банк", ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик Вікторія Романівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у січні 2016 року звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (далі - ПАТ "БМ Банк", банк), у якому просила визнати недійсним договір іпотеки від 03 вересня 2008 року № 9/43/030908, укладений між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_2, а також скасувати записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо обтяження майна, зокрема, запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 13443443 від 26 грудня 2012 року реєстратором Львівської філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 травня 2010 року № 19395021, зареєстрованого за заявою старшого державного виконавця Франківського ВДВС Львівського міського управління юстиції Суряк С. І.; запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 9908353 від 08 червня 2010 року реєстратором Львівської філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі виконавчого напису від 26 квітня 2010 року № 576, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О., зареєстрованого за заявою державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ Біда В. Б.; запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 7844588 від 03 вересня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р. згідно з договором іпотеки ВКТ 042563-66, р № 638 від 03 вересня 2008 року; запис у Державному реєстрі іпотек за номером 7844855 від 03 вересня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р. згідно з договором іпотеки
від 03 вересня 2008 року ВКТ 042563-66, р № 638.
Позивач обґрунтовувала заявлені вимоги тим, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 09 липня 2015 року у справі № 465/2955/15-ц визнано недійсним розпорядження Франківської районної адміністрації м. Львова від 28 серпня 2008 року № 1666-Ж-Ф, скасовано свідоцтво та реєстрацію права власності № 234841, що видане згідно з зазначеним розпорядженням, скасовано запис у Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 24509723, за яким квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_2 . Вважала, що після ухвалення рішення про скасування права власності на предмет іпотеки ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_2 повинні були вчинити дії щодо скасування договору іпотеки від 03 вересня 2008 року у добровільному порядку на виконання судового рішення та відповідно до обов`язковості застосування наслідків згідно з частиною другою статті 216 ЦК України. Однак, згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 04 грудня 2015 року, жодних дій такого характеру сторонами не проводилося взагалі.
Стверджувала, що наявність договору іпотеки від 03 вересня 2008 року та арештів нерухомого майна, в свою чергу, призводить до неможливості для ОСОБА_1 реалізувати своє право на приватизацію зазначеної квартири та провести державну реєстрацію своїх прав на спірне нерухоме майно.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
Банк заперечував проти задоволення позову у зв`язку з його необґрунтованістю, а також просив застосувати позовну давність.
ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позову.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 03 вересня 2008 року № 9/43/030908, укладений між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_2, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р.
Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер обтяження 17905579, що було зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 13443443 від 26 грудня 2012 року реєстратором Львівської філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 травня 2010 року № 19395021, зареєстрованого за заявою старшого державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ Суряк С. І.
Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 17905534, що було зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 9908353 від 08 червня 2010 року реєстратором Львівської філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі виконавчого напису від 26 квітня 2010 року № 576, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О., зареєстрованого за заявою державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ Біда В. Б.
Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 17905463, що було зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 7844588 від 03 вересня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р. згідно з договором іпотеки ВКТ 042563-66, р № 638 від 03 вересня 2008 року.
Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер обтяження 17905463, що було зареєстровано у Державному реєстрі іпотек за номером 7844855 від 03 вересня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р. згідно з договором іпотеки від 03 вересня 2008 року
ВКТ 042563-66, р № 638.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що, враховуючи, що право власності ОСОБА_2 на квартиру, яку нею передано в іпотеку, визнано недійсним рішенням суду, яке набрало законної сили, тобто фактично в іпотеку передано майно особою, яка не має на нього права власності, суд дійшов висновку, що договір іпотеки від 2008 року № 9/43/030908, укладений між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р., зареєстрований в реєстрі за № 639, укладений з порушенням вимог статей 203, 215 ЦК України та має бути визнаний недійсним. У зв`язку з цим суд зробив висновок, що підлягає скасуванню заборона відчуження зазначеного в іпотечному договорі нерухомого майна. Також суд першої інстанції зазначив, що існуючі обтяження не дозволяють позивачу скористатися своїм правом щодо приватизації майна, яке є предметом іпотеки.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "БМ Банк" задоволено. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 квітня 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання недійсним договору іпотеки, звільнення майна з-під арешту.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд зазначив, що на час укладення договору іпотеки 03 вересня 2008 року не існувало жодних обставин, які б унеможливлювали укладення договору. Сторони володіли правомочностями на укладення кредитного договору та договору іпотеки.
Апеляційний суд дійшов висновку, що під час укладення 03 вересня 2008 року кредитного договору та договору іпотеки іпотекодавець ОСОБА_2 діяла за згодою іншого користувача квартири, на момент перегляду справи апеляційним судом власника, ОСОБА_1, що відповідає вимогам частини другої статті 369 ЦК України. У реєстрі обтяжень змінилася лише підстава внесення запису про обтяження, однак вид обтяження один і той самий: квартира АДРЕСА_1 . Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не здобув доказів, що контрагент за таким договором, тобто ПАТ "БМ БАНК", діяв недобросовісно.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у січні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2017 року та залишити без змін рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 квітня 2017 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заявник зазначає, що апеляційний суд:
- не врахував, що ОСОБА_2 не мала відповідної правоздатності на укладення оспорюваного договору іпотеки;
- неправильно застосував положення статті 578 ЦК України та статті 6 Закону України "Про іпотеку";
- не застосував правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-96цс13.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2018 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03 вересня 2008 року між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_2, яка є дочкою позивача ОСОБА_1, укладено кредитний договір № 9/43/030908 про надання грошових коштів в сумі 381 000, 00 дол. США зі строком повернення до 31 серпня 2018 року включно та сплатою за користування кредитом 20 % річних.
Для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_2 03 вересня 2008 року укладено договір іпотеки № 9/43/030908, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р., зареєстрований у реєстрі за № 639. Предметом іпотеки згідно з договором є квартира АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності № 234841, виданого на виконання розпорядження
від 28 серпня 2008 року № 1666-Ж-Ф.
Згідно з рішенням Франківського районного суду м. Львова від 09 липня 2015 року у справі № 465/2955/15ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19 листопада 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року, визнано недійсним розпорядження Франківської районної адміністрації м. Львова від 28 серпня 2008 року № 1666-Ж-Ф, скасовано свідоцтво про право власності № 234841, що було видано згідно з розпорядженням Франківської районної адміністрації м. Львова від 28 серпня 2008 року № 1666-Ж-Ф, скасовано запис у Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 24509723, за яким квартира АДРЕСА_1, належала ОСОБА_2 .
Відповідно до ордера на жиле приміщення, серії ГО № 10509 від 29 квітня 1991 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 користуються спірною квартирою.
Згідно з рішенням Франківського районного суду м. Львова від 09 липня 2015 року та ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19 листопада 2015 року у справі № 465/2955/15ц, які набрали законної сили, ОСОБА_1 постійно користувалася спірною квартирою, у встановленому законом порядку не визнавалася такою, що втратила право користування квартирою, та мала право на її приватизацію, а проведена без її згоди приватизація квартири порушує її права та вимоги чинного на той час законодавства.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 грудня 2016 року, яка була сформована приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р. Д., у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься такі інформація щодо обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_1 :
реєстраційний номер обтяження 17905579, що зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 13443443 від 26 грудня 2012 року реєстратором Львівської філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 травня 2010 року № 19395021, зареєстрованого за заявою старшого державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ Суряк С. І.;
реєстраційний номер обтяження 17905534, що було зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 9908353 від 08 червня 2010 року реєстратором Львівської філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі виконавчого напису від 26 квітня 2010 року № 576, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О., зареєстрованого за заявою державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ Біда В. Б.;
реєстраційний номер обтяження 17905463, що було зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 7844588 від 03 вересня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р. згідно з договором іпотеки ВКТ 042563-66, р№ 638 від 03 вересня 2008 року;
реєстраційний номер обтяження 17905463, що було зареєстровано у Державному реєстрі іпотек за номером 7844855 від 03 вересня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р. згідно з договором іпотеки від 03 вересня 2008 року
ВКТ 042563-66, р№ 638.
За даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, серія НОМЕР_1, виданого 31 березня 2016 року Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.