1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


09 квітня 2020 року

м. Київ


справа № 641/5987/18


провадження № 61-48633 св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,


учасники справи:


заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3,


розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2018 року в складі судді Курганнікової О. А. та на постанову Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року в складі колегії суддів Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,


ВСТАНОВИВ :


Описова частина


Короткий зміст вимог заяви


У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просив замінити у виконавчому провадженні Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області № 54675556 сторону боржника ОСОБА_1 його правонаступником - ОСОБА_3 .


Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції


Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2018 року відмовлено в прийнятті до провадження заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.


Суд першої інстанції виходив із того, що заява подана з порушенням правил предметної юрисдикції, оскільки питання про заміну сторони виконавчого провадження під час виконання виконавчих написів нотаріуса підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.


Короткий зміст судового рішення апеляційного суду


Постановою Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу заявника залишено без задоволення, ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2018 року - без змін.


Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції з дотриманням норм процесуального права, з`ясувавши зміст і предмет заяви, зробив правильний висновок, що дана заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі та розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження по суті.


Указує, що дана заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.


Відзив на касаційну скаргу


Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Суди встановили, що постановою державного виконавця Міськрайонного ВДВС по Харківському району та м. Люботину ГТУЮ у Харківській області від 11 вересня 2017 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса № 2-916, виданого 08 вересня 2017 року, про стягнення з ОСОБА_1 накористь ОСОБА_2 1 500 000 грн основного боргу та 4 751 250 грн процентів за простим векселем, а всього - 6 251 250 грн.


20 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та кредитором ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про перевід боргу.


Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду


Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.


Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.



................
Перейти до повного тексту